Анонси випусків

- Анонс найближчих випусків

2. Характеристика окремих обставин проекту статуту АсФУ

2.1.
Порівняно з чинною редакцією статуту в проекті нової його редакції передбачено, зокрема, такі головніші обставини:

(а) усунуто двоїстість (дублювання) в діяльності двох органів: правління АсФУ та президії правління АсФУ. Проектом не передбачається створення президії правління АсФУ. Правління АсФУ діє як вищий орган Асоціації в часі між засіданнями з’їзду АсФУ;

(б) враховуючи, що законодавство не посідає обов’язкової вимоги щодо створення та діяльності в об’єднанні громадян ревізійної комісії як постійного органу (вимагаючи при цьому, щоб у статуті вказувався «порядок контролю» в об’єднанні (за пунктом шостим частини другої статті 13 Закону України «Про об’єднання громадян»)), в проекті нової редакції статуту передбачено можливість обрання з’їздом постійного контрольного органу в особі ревізора чи в складі ревізійної комісії.
Одночасно, у разі необрання постійного контрольного органу з’їздом, передбачено повноваження правління АсФУ щодо створення тимчасового контрольного органу Асоціації;

(в) вказано, як того вимагає абзац третій підпункту 7.11.13. пункту 7.11. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», види діяльності Асоціації як неприбуткової організації;

(г) виписано таку будову організації: АсФУ – місцевий осередок (обласний, республіканський (в АРК), міста Києва, міста Севастополя – районний, міський, районний в місті – селищний, сільський). Щодо статусу місцевих осередків враховано можливість їх реєстрації як юридичних осіб у разі, коли рішення про це ухвалить правління АсФУ.
Передбачено, що місцевий осередок створюється не менше, ніж трьома членами АсФУ.
Оскільки за частиною другою статті 9 Закону України «Про об’єднання громадян» є обов’язковою приявність місцевих осередків всеукраїнської громадської організації «у більшості областей України», то така приявність може розумітися*):
(1) як існування саме обласного (республіканського, міст Києва та Севастополя) осередку (діяльність якого поширюється, відповідно, на територію області, АРК, Києва, Севастополя)
та/або
(2) як існування у кожній області «з більшості областей», в АРК, Києві, Севастополі місцевого осередку чи місцевих осередків нижчого рівня (напр., міського чи районного) – за відсутності обласного чи республіканського.
З огляду на це у проекті статуту передбачено дію місцевих осередків таким чином, що місцеві осередки нижчого (за обласний, республіканський, міський Києва, міський Севастополя) рівня можуть діяти статутно й за умов, коли відповідного обласного чи республіканського, чи міського в Києві або в Севастополі місцевого осередку й не буде легалізовано чи зареєстровано. Врешті в будь-якій області, напр., у тій, що не входить до «більшості», теж можуть існувати осередки АсФУ. (В такому разі за рішенням правління АсФУ один з осередків у відповідному регіоні виконує функції регіонального, напр., при скликанні зборів членів усіх осередків такої області для обрання делегатів на з’їзд Асоціації.);
_______________
Примітка:
*) На сьогодні Міністерством юстиції України, як показує практика, це розуміється таким чином, що в кожній з більшості областей (чи й АРК, Києві, Севастополі) має бути саме обласного (республіканського, міст Києва чи Севастополя) рівня місцевий осередок, діяльність якого поширюється на всю область (АРК, Київ, Севастопіль).

(ґ) будову статуту (див. оглав) пристосовано до головних вимог законодавчих актів щодо змісту статуту громадської організації, включаючи повноваження органів та посадових (службових) осіб АсФУ;

(д) передбачено, що свою діяльність члени (колегіальних) органів управління Асоціації, її посадові (службові) особи можуть здійснювати безоплатно, на громадських засадах; передбачено можливість виконання обов’язків за відсутніх осіб іншими особами, а також створення з’їздом резерву для поповнення, між засіданнями з’їзду, колегіальних органів у разі виникнення прогалин у складі таких органів;

(е) не передбачено існування посади «скарбник» з таких міркувань:
● за уступом п’ятим частини четвертої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», діяльність якого поширюється й на об’єднання громадян, «самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо … керівником підприємства … не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.». (За частиною четвертою статті 6 Закону України «Про об’єднання громадян»: «Об’єднання громадян повинно регулярно обнародувати … дані про джерела фінансування та витрати.».);
● за частинами другою та третьою статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організовування обліку належить до повноважень громадської організації в особі її уповноважених органів чи керівника. За проектом статуту АсФУ (рядок (ж) правила 59 проекту) організовування ведення (а не, власне, ведення) обліку та звітності в Асоціації, згідно з законодавством, покладається на голову АсФУ;
● за уступами першим – четвертим статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» громадська організація, в особі голови АсФУ, може самостійно визначити форму організовування обліку (або вводити до штату посаду бухгалтера чи створювати бухгалтерську службу; або користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, що зареєстрований як підприємець; або доручати ведення бухгалтерського обліку аудиторській фірмі), при цьому ведення його іншою, ніж голова АсФУ (голова місцевого осередку АсФУ), особою на громадських засадах не забороняється;
● частиною другою правила 35 проекту статуту передбачено, що «посадові (службові) особи АсФУ, її місцевих осередків можуть діяти безоплатно, на громадських засадах.», а в частині третій правила 94 проекту статуту вказано, що ведення бухгалтерського обліку має покладатися та іншу, ніж голова АсФУ чи голова місцевого осередку АсФУ, особу.
Отже це уможливлює виконання обов’язків такою іншою особою без обмеження назви її посади назвою «скарбник» і застосування будь-яких способів організовування бухгалтерського обліку в Асоціації;

(є) в проекті статуту визначено, що рішення щодо відчуження майна АсФУ на суму, що складає п’ятдесят і більше відсотків вартості майна Асоціації приймає з’їзд АсФУ (рядок (є) правила 46 проекту статуту), а на суму, що менша 50 відсотків – правління Асоціації (рядок (ж) правила 50 проекту статуту).
Це викликане тим, що за уступом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України рішення про відчуження майна на суму, що складає п’ятдесят і більше відсотків вартості майна товариства (зокрема й непідприємницького товариства, яким є Асоціація), приймає вищий орган управління.
З огляду на ймовірні обсяги (суми) майна АсФУ (імовірно малі) може виявитися, що якась сума майна (сума коштів), що надійде до АсФУ, буде становити більше п’ятдесяти відсотків загальної суми майна Асоціації і для її відчуження (напр., на сплату якихось видатків) слід буде збирати з’їзд. Однак у цьому разі вимога ЦКУ є категоричною і підлягає виконанню, зокрема й у статутному регулюванні;

(ж) розроблено ширші засади членських платежів, як матеріального джерела діяльності АсФУ;

(з) зміст проекту статуту в новій редакції складено щонайближче до вимог чинних законів.

2.2.
Проектом статуту передбачено індивідуальне та колективне членство в Асоціації.
В проекті статуту колективним членством визначено членство юридичних осіб. Чинне законодавство не визначає поняття «колективний член громадської організації». З контексту окремих законів можна зробити висновок, що в одних випадках йдеться про юридичних осіб (як колективних членів), в інших випадках – про «колективи» (як колективних членів), напр., «колективи інших молодіжних і громадських організацій.» (невизначеність останнього поняття дозволяє включати до нього й «членський колектив», «колектив членів»). (Тут не говориться про «трудові колективи», а саме про «колективи» як про колективних членів громадських організацій. «Трудовий колектив» є суб’єктом права (напр., трудового), однак законами не передбачено права трудового колективу бути колективним членом громадських організацій. Кого чи що в цьому разі має на увазі законодавець – сказати однозначно важко.)
Практика ж визначає колективними членами об’єднань громадян «трудові колективи» або «юридичних осіб».
З огляду на: (1) правову природу «колективу» (трудового, творчого, членського тощо) та юридичної особи, (2) процедуру реалізації прав і обов’язків колективного члена громадської організації, (3) відносини власності, які зачіпає обов’язок сплати членських внесків, схиляюся до того, що логічним є розуміння колективними членами громадських організацій, зокрема збирацького спрямування, саме юридичних осіб.
Однак закон прямо не забороняє певному колективу (гурту фізичних осіб) діяти як самостійний і окремішний суб’єкт права членства в громадський організації. Та при цьому можуть настати суперечності матеріальної природи. Так, як правило, обов’язкові членські внески колективних членів в громадських організаціях вищі за членські внески індивідуальних членів, сягають інколи тисяч гривень. Якщо колективним членом є колектив (напр., трудовий колектив), то саме він має платити внесок колективного члена (що на практиці мало б означати розподіл/покладання відповідної суми внеску між/на членами/членів колективу). Від кількості колективу буде залежати чи буде «частка» кожного члена в членському внескові колективу менша, рівна чи більша членського внеску індивідуального члена. Звідси нерівність кінцевих носіїв матеріальних членських обов’язків.
(До речі, у відомих мені випадках колективного членства «трудових колективів», платниками членських внесків були таки юридичні особи, а не трудові колективи. За пунктом 3.1.2. чинного статуту АсФУ «[К]олективними членами Асоціації можуть бути колективи підприємств, установ, організацій …». Цікаво, якщо «колектив Укрпошти» є колективним членом АсФУ, то хто в цьому разі платить членські внески: Укрпошта як юридична особа чи члени трудового колективу Укрпошти – «склавшись»?..)

2.3.
Законодавчими актами не заборонено колективне членство в громадській організації іноземних колективних членів чи індивідуальне членство іноземних громадян (підданих) чи осіб без громадянства (за частиною другою статті 11 Закону України «Про об’єднання громадян» «громадяни інших держав, особи без громадянства» можуть бути засновниками громадської організації, та про їх членство Закон мовчить). З огляду на це, проектом статуту передбачені індивідуальне членство іноземців, осіб без громадянства, колективне членство іноземних юридичних осіб в Асоціації.
Слід враховувати можливу підступність частини другої статті 34 Закону України «Про об’єднання громадян», за якою «… громадська організація, що … стала членом міжнародної організації або іншим шляхом поширила свою діяльність на територію іноземної держави (уважливлення моє – В.А.), зобов’язана в місячний строк подати необхідні документи для реєстрації в Міністерстві юстиції України як міжнародна, якщо інше не передбачено законами України.». «Інший шлях», про який говорить Закон, може бути витлумачений надто розширено, зокрема, напр., і як діяльність Асоціації через свого іноземного члена, який в іншій державі виконує членські обов’язки в межах завдань Асоціації.
(З огляду на вказану норму Закону, членство в міжнародних організаціях, якщо такими є зв'язки АсФУ з FIP та FEPA, можуть бути підставою для вимоги про реєстрацію АсФУ як міжнародної організації, бо для громадської організації культурно-освітнього, збирацького спрямування, якою є АсФУ, закон винятків не передбачає (як передбачає, напр., винятки для об’єднань громадян фізкультурно-спортивної спрямованості).)
Отже обставини з членством АсФУ в міжнародних організаціях, з членством іноземних осіб є слизькими і неоднозначними. Природа чинних міжнародних зв’язків АсФУ підлягає з’ясуванню.

2.4.
В проекті статуту залишено місце для означення «місця знаходження» («місцезнаходження») Асоціації. Законодавство визначає, що «місцезнаходженням» є «адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.» (за частиною першою статті 93 Цивільного кодексу України, за уступом шостим частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).
Водночас пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про об’єднання громадян» передбачена обов’язковість зазначення в статуті громадської організації «юридичної адреси» організації. При цьому Закон не містить визначення цього поняття. З огляду на це, слід виходити з перших двох законів, маючи на увазі «юридичну адресу».
(До відома: за іменкою Мін’юсту України (http://www.minjust.gov.ua/0/7744, станом на 23 червня 2009 року) Асоціації не виявлено за «юридичною адресою»:

Інформація про зареєстровані Міністерством юстиції громадські організації, не знайдені за юридичною адресою:

№ п/п Назва організації Дата реєстрації та № свідоцтва
61 Асоціація Філателістів України 26.11.92 р. № 333

Інформації щодо внесення цього запису до Державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців немає. Відсутність за «юридичною адресою» АсФУ є підставою для такого внесення, а «… наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.» є, своє чергою, підставою «… для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи …» (за абзацом шостим частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).)

2.5.
В проекті статуту визначено, що Асоціація об’єднує «збирачів та прихильників поштових та інших марок, документів та інших речей матеріальної поштової та суміжних культур».
Оскільки, зокрема в останні роки, міжнародний філателістичний рух об’єднує (визнає) як галузі філателії й колекціонування об’єктів відкритого класу, непоштових марок (у класі ревеню), документів з ними, а, власне, філателія (зокрема й маркознавство), часто звертається до вивчення об’єктів суміжних збирацьких культур (напр., грошівок (марок-грошей), які є об’єктами і боністики), то вказана формула пропонується саме в її «широкій» редакції.

2.6.
В оглаві, що передує викладу проекту статуту, після визначення остаточної редакції та обсягу проекту статуту слід буде позначити сторінки, де починається відповідний рядок оглаву.

***
Проект статуту АсФУ є відкритим для будь-яких пропозицій, як я є відкритим для їх прийняття й опрацювання. За будь-які міркування та/або пропозиції буду вдячним.

23.06.2009.
В.Анголенко.

 
Ми в Twitter Ми ВКонтакте
Лічильник