Потрібна чи не потрібна самодіяльність? (кілька думок про оформлення спецпогашень)
Веслав САВІН, голова Колегії журі АсФУ, у своєму повідомленні від 31 березня 2012 р. "Як зробити експонат?" (див. на нашому сайті) наголошував на недоліки в оформленні виставкових експонатів. До таких недоліків можна віднести і використання у виставкових колекціях конвертів приватної роботи при наявності конвертів випущених державною поштою. Хочу висловити кілька думок про оформлення конвертів при проведенні спеціальних погашень (спеціальних гашень???).
В 90-х роках минулого століття, коли в Україні виникали проблеми з виданням марок (період інфляції), конверти із спеціальними погашеннями користувалися значним попитом. Пошта не встигала друкувати конверти потрібної тематики, тому порожнє місце заповнювали конверти надруковані філателістичними товариствами, приватними фірмами та особами. Ці видання мали різну якість та різний художній рівень виконання – тут застосовували ручні штемпелі, якими ставили відтиски на немаркованих конвертах (рис. 1), наклейки, типографський друк – від примітивного до високоякісного в кілька кольорів (рис. 2, 3, 4).
Рис. 1. Надрук ручним штемпелем на немаркованому конверті із спецпогашенням з нагоди проведення фестивалю рок та поп музики "Тарас Бульба"
Рис. 2. Спецпогашення присвячене 150-річчю від початку створення лісових насаджень у Великоанадольському лісі (А – на стандартному маркованому конверті, Б – на конверті приватної роботи)
Рис. 3. Спецпогашення присвячене 50-річчю Українського державного лісотехнічного університету (А – на маркованому поштовому конверті, Б – на конверті, випущеному університетом до міжнародної ювілейної конференції)
Часто випуском конвертів займалися філателістичні товариства, які таким чином намагалися надати конвертам хоч якоїсь офіційності на відміну від видань здійснених приватними фірмами та особами (рис. 4, 5).
Рис. 4. Спецпогашення присвячене 100-річчю Львівського футболу (лицева та зворотна сторона конверта надрукованого філателістичним товариством)
Рис. 5. Спецпогашення присвячене 100-річчю Львівського футболу (лицева та зворотна сторона конверта надрукованого приватною фірмою)
В останні роки популярність спецпогашень дещо знизилася – напродуковано їх багато, колекціонери не завжди мають змогу зібрати всі погашення останніх років, не кажучи про минулі роки. Тепер пошта, як правило, друкує марковані чи немарковані конверти необхідної тематики на яких можна виконувати спецпогашення.
Однак і зараз на філателістичних зустрічах пропонують спеціальні погашення проставлені на конвертах чи листівках, виготовлених приватними особами чи, принаймні, різноманітними громадськими організаціями. Часто це супроводжується коментарем – "Конверт дуже рідкий, бо тираж всього 100 екземплярів ", або – "Ці конверти дуже рідкі – надруковано невеликий тираж методом шовкографії", або взагалі – "Ці конверти унікальні бо це індивідуальна ручна робота відомого художника пана N. – виготовлено всього 50 (20, … 10 і т.п.) штук". Такі коментарі можна чути неодноразово.
Від населення ніхто не вимагає висилати листи тільки в офіційних поштових конвертах – можна самому склеїти конверта, вкласти в нього листа, заадресувати згідно із вимогами, наклеїти державну поштову марку, її погасять календарним (або спеціальним) поштовим штемпелем і пошта це відправлення доставить до адресата. Таке поштове відправлення (як ціла поштова річ) є об'єктом колекціонування – однак смислове та філателістичне навантаження тут відіграють тільки марка і штемпель.
Необхідно пам'ятати, що в філателії ціняться речі офіційного походження – тобто марки, конверти, поштові листівки штемпелі і т.п. виготовлені офіційною державною поштою (або уповноваженим нею органом, підприємством, фабрикою тощо).
При підготовці експонатів до виставки перевагу необхідно надавати поштовим речам офіційного походження. При оцінці спеціального погашення виконаного на конверті приватної роботи (навіть якщо він буде в одному екземплярі, тиснений золотом чи всипаний дорогоцінним камінням) до уваги будуть брати тільки офіційну марку, офіційний штемпель і все. Зрозуміло, що яскравий, добре зроблений конверт привертає увагу, але він нічого не додасть при оцінці філателістичної рідкісності експонату.
Ще гіршою стає ситуація, коли для прикраси конвертів використовують різноманітні віньєтки та інші (на погляд їх авторів) "унікальні" речі. Прикладом може бути конверт із СГ із м. Бар (Вінницька обл.). Тут для декорування конверта приватної роботи використали марку "Вінницька область", правда забрали номінал, бо інакше це було б фальшуванням знаків поштової оплати (до речі, а як з порушенням авторських прав художника А. Калмикова та Укрпошти?). Спецштемпелем погашено цю псевдомарку (рис. 6). У такому вигляді ця поштова річ для колекціонера-філателіста і для виставки – безнадійно зіпсута. Це, правда, не означає що такі речі не можна колекціонувати (див. для прикладу сайт російський колекціонерів непоштових марок – http://www.nepochta.ru/). Однак таке колекціонування не є філателією. На виставки такі речі можна подавати у відкритому класі, але ілюструвати ними хронологічну, тематичну колекції чи колекцію з історії пошти не варто.
Рис. 6. Конверт приватної роботи прикрашений зображенням, виготовленим на основі поштової марки "Вінницька область" (із серії "Регіони України")
Окремої розмови заслуговує використання різноманітних каше на конвертах. Інколи застосування таких клубних штемпелів можна хоч якось оправдати. В 1994 р. у м. Львові було заплановано проведення спеціального погашення "До 50-річчя від дня смерти Митрополита Андрея Шептицького". Були виготовлені клубні конверти (Львівською краєвою організацією Українського філателістичного товариства ім. Агатангела Кримського – ЛКО УФІТАК) та спеціальний штемпель. Однак міністерство зв'язку України заборонило використання такого спеціального штемпеля практично в останній день. Тоді конверти були погашені календарним штемпелем, а пізніше доповнені клубним каше (рис. 7). На частині конвертів навіть було зроблено напис про причину такого вимушеного кроку.
Рис. 7.Конверт випущений Львівською краєвою організацією Українського філателістичного товариства ім. Агатангела Кримського із клубним каше (неофіційним штемпелем) до 50-річчя від дня смерти Митрополита Андрея Шептицького
Різноманітні каше появляються і в останні роки (рис. 8, 9) на конвертах клубних, приватних, випущених з власної ініціативи (поліграфія рушила вперед, типографські роботи стали доступні для широких мас філателістів). Часто такі конверти друкують за сприяння міського голови або кандидати в депутати.
В наведених прикладах і в одному і в другому випадку значення мають тільки календарний поштовий штемпель із датою що фіксує подію та марки, на жаль – стандартні, які до життя Леся Курбаса чи Соломії Крушельницької прямого відношення не мають (хіба при використанні цих речей для виставки автор експонату проявить "глибокі" знання і йому вдасться доказати, що Л. Курбас курив саме таку люльку, а С. Крушельницька дня не могла прожити без грецьких горіхів).
Рис. 8. Каше з нагоди 125-річчя від дня народження Леся Курбаса на клубному
Рис. 9. Каше з нагоди 140-річчя від дня народження Соломії Крушельницької на конверті Тернопільського обласного товариства АсФУ (лицева сторона та вихідні дані на звороті)
Міжнародна федерація філателії (ФІП), назва походить від франц. Fédération internationale de philatélie (скорочено – FIP) на даний час найбільш авторитетна і представницька міжнародна асоціація філателістів, під патронатом якої щорічно відбуваються міжнародні філателістичні виставки. Виставкову діяльність в рамках цієї федерації впорядковує Регламент ФІП, в якому зібрані вимоги щодо оформлення експонатів з різних класів. Навіть якщо колекціонер не збирається виставляти своє надбання на виставках, варто дотримуватися вимог цієї федерації при підборі речей до своєї колекції. На жаль текст Регламенту ФІП пересічному колекціонеру з України не доступний. Були, правда, переклади деяких положень цього регламенту у Галфілвіснику, однак випуски цього журналу давно вже стали рідкістю.
Звичайно, колекціонувати можна все що завгодно – починаючи від акцизних марок (знятих із пляшок горілки випитих в колі друзів) та закінчуючи вирізками малюнків із маркованих чи не маркованих конвертів. Однак, коли ми ведемо мову про філателію, то потрібно збирати саме філателістичні речі намагаючись якомога точніше дотримуватися вимог Регламенту ФІП. Чимало псевдофілателістичних "виробів" потрапляє на філателістичні ринки, та навіть на деякі аукціони (зокрема на інтернет-аукціон Аукро, де продається все від побутових речей до приватно виготовлених маркоподібних наклейок та віньєток). Все це засмічує та дискредитує філателію, яка останніми роками і так переживає не найкращі часи.
Крамарець Володимир