Анонси випусків

- Анонс найближчих випусків

Про тематичний план і не тільки

І знов, як щорік, отримало наше обласне філателістичне товариство листа від Львівської дирекції Укрпошти, стосовно пропозицій до Тематичного плану з випуску в 2013 році художніх марок, конвертів, поштових листівок, проведення спецпогашень. Знову попереду рутинна праця по архівах, бібліотеках, «перелопачення» цілих стосів енциклопедій, довідників тощо. І знову на пошуки відводять якихось два тижні, а ще зазначають в листі, що «пропозиції мають супроводжуватися історичними довідками та якісним ілюстративним матеріалом. Значимість надісланих Вами пропозицій та якість матеріалів будуть враховуватися під час прийняття остаточного рішення щодо включення в Тематичні плани на 2013 р.»

Саме так, ні більше, ні менше. Знову філателісти поставлені в безальтернативну ситуацію. Виходить, що ми зобов’язані, а висока Художня рада буде зважувати на особливих терезах значимість наданих пропозицій і виноситиме свій вердикт-вирок.

Ось тут принагідно хочу звернутися і до керівництва Укрпошти, і до створеною нею Художньої ради. Прошу сказати, яким критеріям не відповідало належне відзначення 200 річниці від дня народження, а саме - комеморативною маркою, будителя Галицької Русі Маркіяна Шашкевича? І дата ювілейна, і робив все для того, щоб галицькі русини (так тоді називали українців Галичини) усвідомили свою ідентичність, не спольщилися, не онімечилися, а мали змогу читати рідною мовою. Він, як священик, свої проповіді з амвона чи не першим з галицьких душпастирів виголошував всім зрозумілою народною мовою.

Ось, що писав поет-просвітитель:

Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила:
Чому ж мова єй немила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?..

Може саме останній рядок і став визначальним у вердикті Художньої ради, коли «проціджували крізь коньюктурне сито» запропоновані з низів постаті і події, відзначення яких дозволяється включити до Тематичного плану на 2011 рік.

Можна стверджувати, що якби не було Шашкевича, то не було б кого «визволяти» Червоній Армії 17 вересня 1939 року. Якими ж аргументами керувався той чиновник, який владною рукою «ізволіл» присвятити ювіляру художній конверт зі стандартною маркою, а до175-річчя виходу у світ його дітища – альманаху «Русалка Дністрова» дозволив видати конверт з оригінальною маркою. Все повинно бути навпаки.

Але повернемося до Тематичного плану і до емісійної політики Укрпошти.

Впродовж 1995-2002 рр. виходила вельми популярна серія марок (авторства Юрія Логвина) «Гетьмани України». На 17-и барвистих мініатюрах було зображено всіх славних державних мужів ери Хмельниччини і Гетьманщини. Чому ж тоді в 2010 році (через 11 років після попередньої) знову появляється марка, присвячена гетьману Павлу Полуботку?

Нерідко повторюються сюжети художніх маркованих конвертів, які видає Укрпошта, а також проводяться спеціальні погашення, присвячені тим самим особам або подіям через кілька років. Чи займається хтось в Укрпошті каталогізацією всієї маркованої продукції, яка нею випускається в світ? Очевидно ніхто, бо інакше не було б нічим не виправданих повторів.

В 2010 та 2011 рр. появилися відповідно по дві марки нової серії «Провідники козацьких повстань». Задум непоганий, але втілення його далеке від того, яким би хотілося її бачити. Передовсім незрозумілий підбір особистостей. Невідомо як довго вона видаватиметься, але належалося б її розпочати з найбільш відомих народних героїв: Івана Богуна, Устима Кармелюка, Івана Ґонти. Нічим не виправданий був друк цих марок з купонами, які не несуть жодного смислового навантаження та і розмір маркованого аркуша і його наповнення нікудишні. Даремна зайва витрата друкарського паперу.

Останнім часом майже всі комеморативні марки видаються малими аркушами з художнім оформленням полів. Тим самим емітент спонукає філателістів колекціонувати марки в аркушах. А якщо додати до цього, що номінали багатьох марок неймовірно завищені (про що йтиметься в іншій статті), то з прикрістю мушу констатувати, що Укрпошта настільки глибоко заглибилася в кишені збирачів, що, враховуючи постійне зростання цін на товари першої необхідності, чимало потенційних філателістів просто покидають колекціонування. Чи таку ціль переслідує наша Укрпошта?

Не секрет, що чимало обласних дирекцій Укрпошти не намагаються належно відзначити засобами філателії знаменні події, дотичних до їх реґіону.

Наведу тільки одну славну подію, яка відбулася 650 років тому, котрій не тільки варто присвятити пам’ятний поштовий блок, але і зробити це разом з поштовими відомствами Литви і Білорусії. Спільними зусиллями литовців, українців і білорусів, які тоді складали Литовське князівство (до речі найбільше державне утворення того часу в Європі), в битві на Синіх Водах, біля фортеці Торговиця (нині село Ново-Архангельського району Кіровоградської області), вірогідно 24 вересня – 25 грудня 1362 року, було завдано нищівної поразки монголо-тататарським ординцям. Сталося це ще за 18 років до відомої битви на Куликовому полі.

Хоча ця подія і не була заздалегідь заявлена до Тематичного плану, але її ювілей ще можна встигнути належно відзначити засобами філателії.

А взагалі Укрпошта повинна мати перспективний план випуску маркованої продукції щонайменше на 10-15 років наперед, який в разі потреби можна щороку коректувати. Проте через часту зміну поштового керівництва, особливо за останні два роки, ситуація з випуском цієї продукції була нестабільна. Через відсутність марок (навіть стандартних!) лихоманило пошти по всій Україні. Адже в першому кварталі 2011 року не було введено в обіг жодної поштової марки чи конверта. А в грудні того ж року вийшло аж 17 марок, що складає одну четверту частину всієї річної кількості. Щось таки негаразд в нашому поштовому «датському королівстві».

І ще одне суттєве зауваження до Тематичного плану. Майже в усіх поштових відомствах світу (а Європи однозначно) затверджений план випуску марок опубліковується заздалегідь з описом зображень на марках (так робиться в Польщі), або навіть чорно-білим проектом марки (Австрія), з точними датами виходу їх в обіг і навіть вказується номінал майбутніх марок.

За місяць святкуватимемо 20-ліття марковидання в новітній України. Українська марка не раз здобувала високі відзнаки в різних світових конкурсах. Хочеться, щоб керівництво Укрпошти змінило своє ставлення до філателістів і побачило нарешті в них не клієнтів (в гіршому розумінні цього слова), а доброзичливих друзів, помічників, які готові підказати, порадити, щоб спільними зусиллями вивести українську поштову марку на найвищі місця в світовому рейтингу.

Олександр Жарівський

 

 
Ми в Twitter Ми ВКонтакте
Лічильник