Анонси випусків

- Анонс найближчих випусків

Українська філателістична преса

Українська філателістична пресаЦікаву і малодосліджену сторінку частину української преси складає філателістична преса. Спеціалізованих, ґрунтовних розвідок з цього питання не було. Свого роду бібліографічний довідник з української філателії уклав канадський дослідник, за походженням українець, Олександер Малицький. Окрім часописів в його довідник включено рубрики в нефілателістичних періодиках, які одначе були присвячені філателії. Чимало відомостей з української філателістичної преси є в фундаментальній праці «Начерк історії української філателії» Романа Бишкевича.

В поняття «українська філателістична преса» можна включити такі видання, які (за О. Малицьким):
а) видавалися чи видаються в Україні (тобто в державі Україна, і в безпосередньо до неї прилягаючих, тепер чи колись суцільно українцями заселених територіях, які поки що знаходяться в чужосторонніх державах;
б) видавалися чи видаються української мовою, чи нею й мовою, чи мовами. Іншою, чи іншими, ніж українська поза межами України;
в) видавалися чи видаються поза межами України мовою, чи мовами, іншою, чи іншими, ніж українська, і були, чи є присвячені українській.

Один з перших філателістичних часописів на українських землях виходив з березня 1896 по 1902 рік в Києві за редакцією С. Д. Соломкіна. В перший рік свого існування журнал виходив на російській та французькій мовах, а з 1897 став повністю російськомовним. На його шпальтах друкувалися новини про філателістичне життя в Києві, Одесі та інших містах, багато передруків з іноземних філателістичних видань, широко висвітлювалася земська пошта, а також подавалася інформація про видові листівки міст. Також відомо, що в 1914 році в тому таки Києві Л. П. Кринській видавав свій «Русский филателистъ», також на російській мові.

В Радянській Україні в 1928 – 1929 роках виходив часопис «Ежемесячный бюллетень Южного Объединённого Отделения Советской Филателистической Ассоциации». В 1928 році вийшло 9 випусків цього журналу (1, 2, 3, 4, 5/6, 7, 8, 9/10 та 11/12), а в 1929 лише 6 (1, 2, 3, 4, 5 і 6).

Значно більше філателістичних часописів в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. виходило в західній Україні. Це, зокрема, німецькомовні чернівецькі часописи: орган Чернівецького філателістичного клубу «Philatelistische Presse» та періодичні видання Германа Мітельмана «Internatsonales Briefmarkenzeitung «Sűdamerika» (1892 – 1894), «Ősterreichische Philatelisten – Zeitung»(1889) та «Internationales offertenblatt fűr Sport und Samelwesen»(1900).

Ще до початку появи філателістичних товариств у Львові братами Е. А. та А. В. Щербaнами в 1908 році був заснований часопис «Filatelista», який виходив щомісячно до 1914 року. В 1921 році цей самий часопис був відновлений як щомісячник, а далі, як квартальник під назвою «Filatelista. Najstarsze polskie czasopismo poświęcone wiadomościom zbierania znaczków pocztowych, historii rozwoju poczt oraz dla zamiany, kupna i sprzedaży». Варто відмітити, що на його шпальтах було надруковане серйозне історичне дослідження А. Прусєвіча «Історія пошти на Поділлі». Видавцем часопису був Е. А Щербан, спочатку «Filatelista» виходив у Львові, а згодом у Чехоцніку та Варшаві. У Львові, а згодом у Ряшеві в 1908 – 1912 та 1914 виходив часопис «Filatelista. Organ Związku Międzynarodowych Filatelistów „Unia”».

З 1924 року у Львові, а з 1934 в Тарновскіх Ґурах виходив часопис «Ilustrowany Kurier Filatelistyczny», як орган Львівського Товариства Філателістів та Коломийського Клубу Філателістів під редакцією Є. Задуровіча. В Золочеві 1924 році виходив «Przegląd filatelistyczny» (видавець – Шимон Майблюм). 
З січня 1925 року у Відні почав виходити перший україномовний філателістичний часопис «Українській Філятеліст». Його видавцем був д – р Іван Карл Турин, допомагали йому в цьому Святослав Шрамченко та Євген Вировий. Перші 6 випусків журнал виходив виключно українською мовою, а з того часу, як став органом Союзу філателістів «України» (СФУ), почав друкувати також статті німецькою мовою. В цей же час своїм друкованим органом вважало Українське Філателістичне Товариство у Львові. Зокрема, найактивнішим дописувачем зі Львова був Володимир Кипріян. Впродовж десяти років він подавав цікаві матеріали про поштові марки, розвиток філателістичного руху на Галичині: «В справі української філателістичної термінології», «Полева пошта УГА», «Про Полеву пошту УСС», «Цікава пам’ятка (поштова печатка м. Копичинці з часів ЗО УНР)». В середині 1930-х років органом СФУ став «Deutsche Briefmarken – Zeitung», а «Українській Філятеліст» в свою чергу став органом Віденського вимінного клубу і ним був до 1939 року. За 1925 – 1939 рр. вийшло 98 випусків цього часопису. Спочатку він виходив, як нерегулярний місячник (1925 – 1927), далі, як двомісячник (1928-1938), в 1939 році його видання було досить нерегулярним. Впродовж всього часу існування на його сторінках було надруковано близько 1000 розвідок і повідомлень більше 100 авторів. Авторами статтей в цьому часописі були як члени Віденського вимінного клубу (29 осіб), так і інші філателісти (32 особи). З членів клубу авторами були: А, Арнольд, Є. Бачинський, А. Брідіс, О. Н. Вонсович, Є. Вировий, В. Войтанівський, О. Григорович, С. Ґела, д – р. Р. Зайхтер, Б. Заклинський, д – р. Ґ. Зеефельднер, В. Зоннеберґ – Федоровський, В. Купріян, Ю. Корюла, О. Кочан, К. Лисюк, д – р. Д. Миколаєвич, д – р. В. Онишкевич, О. Е. Петерс, полк. М. Садовський, К. Свенсон, І. Світ, М. Секретар, В. Тойбер, д – р. І. К. Турин, В. Федоровський, о. З. Флюнт, А. Штоманн, С. Шрамченко. З не членів Клубу свої розвідки надсилали: Г. Ґ. Айлерс, Е. Барт, Й. Баумґартен, С. Босий, А. Гатляк, М. Гадзяцький, д – р Грановський, Г. Е. Зіґер, Ф. Зее, Л. Кальмус, Ф. Кальхов, К. Кербер, І. Корчинський, М. Коцький, Н. Кучерявенко, А. Л. Ліска, І. Марітчак, П. Мавроґордато, В. Мейер, І. Мороз, М. Мороз, Я. Мрнак, К. Мулькевич, І. Німчук, К. Паньківський, В. Полянський, В. Сапожніков, М. Слобода, П. Чижевськй, І. Шайнгауз, Д. Шрітль, інж. Ф. Януш. Окрім того на шпальтах «Українського Філателіста» була надруковано понад 50 анонімних статей, а також вміщено ряд публікацій під криптонімами (В. О., М.Г., М. І., М. К., М. С.. М. Ц., Т. М.), з яких зараз важко встановити дійсні прізвища авторів.

Поруч з «Українським Філятелістом» з серйозним науковим наповненням в 1935 році почав виходити «Deutsche Briefmarken – Zeitung». З німецькомовних публікацій цього часопису можна відмітити розвідки В.Тойбера «Як я став збирачем «України» і чому спеціалістом з «України»» та «Провізорії «України» і їхнє фальшування», А. Штоманна «Історичні записки за спогадами очевидця», А. Арнольда «Мої пригоди в Україні і дослідження українських провізорій», О. Е. Петера «Як збирати «Україну»?» та інші.

Після другової світової війни багато українських філателістів опинилися на американському континенті. Їхніми стараннями 25 лютого 1951 року було утворено Союз Українських Філателістів. Товариство одразу ж почало видавати свій часопис, першим редактором якого став доктор Євген Котик. Перше число журналу, який спочатку називався «Філателіст» вийшло у червні 1951 року накладом 300 примірників. Спочатку журнал виходив лише українською мовою, але з 1953 року було впроваджено одну колонку англійською мовою з огляду на читачів, які не володіли українською мовою. Впродовж майже 60 років журнал виходив під різними назвами: «Філателіст» (1951 – 1955), «З життя СУФ» (1958 – 1961), «СУФ» (1961), «Філателістичні вісті» (1962), «Українській філателіст» (від 1963 і дотепер), в 1956 – 1957 р. р. часопис не виходив. Також Союз Українських Філателістів і Нумізматів видає інформаційний листок «Трайдент – Вісник» («Тризуб – Вісник») ( від 1972 року і дотепер).Головними редакторами «Українського Вісника» у різний час були: Євген Котик, Іван Світ, Лев Попович, Юрій Слюсарчук, Степан Кікта, Ярема Ткачук, Інґерт Кузич, Богдан Паук, Юрій Федик. Часопис «Трайдент-Вісник» редагували: Ярема Ткачук, Веслі Кийпер, Андрій Мартинюк, Богдан Паук, Любомир Онишкевич. В перші 5 років на шпальтах новоствореного «Філателіста» друкувалися переважно передруки розвідок попередніх років, зокрема з віденського «Українського Філятеліста»: С. Шрамченка - «Українські поштові штемпелі і надруки поштових урядів ЗО УНР в рр. 1918 – 1919», «Українська державна поштова марка за 20 гривень з 1918 року», «Українські державні поштові тимчасові марки 1919 р.», О. Кочана – «Листівки Західної України». Є. Бачинського – «До історії поштових марок УНР з надруком «УПП»» та ін. В ці ж роки з’явилися кілька нових досліджень, які також були опубліковані у «Філателісті»: Є Котика – «До історії поштових марок Західної України», «Невикористані марки і повністки ЗО УНР», «Нові відомості про марки і повністки ЗО УНР», Е. Ертель – «Мій спогад про Україну», Ю. Максимчука – «Українські повністки» та «Ще раз про українські повністки». В цей же час в часописі друкувалися німецькі та англійські дослідники «України» (д – р. Р. Зайхтер, А. В. Ґривс і С. В. Робертс), але це були лише поодинокі публікації. Від кінця 50 –х і майже до кінця 70-х років дослідницьких публікацій було обмаль. Лише від 1978 року з появою нової генерації дослідників філателістичної «України» з’явилися публікації д – ра Р. Сереза («Поштові марки Української республіки 1918 – 1920»), В. Забіяки («Філателістичні цікавинки» та «Цікавий конверт»), Я. Мазепи («Деякі подальші зауваги щодо видання 20 гривень»), В. Кліша («Залізничні поштові марки Галичини»), Р. Пітьом («Західноукраїнські поштові марки – конспективна таблиця»), І. Булата («Поштові марки. Поштівки і передруки з 1944 року Чехословацької Республіки», «Підробки Хустських надруків “CSP1944”» та «Бюлетень Національної Ради Закарпатської України») та ін. В 1993 році в спеціальному випуску «Українського Філателіста» (спарені числа 63 – 64) у співавторстві Любомира Гуґеля, Веслі Капара, Валентина Забіяки та Петра Биленя вийшов «Каталог з української класичної філателії».

Від початку 80-х років і під теперішню пору власний часопис видає Спілка українських філателістів Австрії. Наразі часопис виходить під назвою «Австрійсько – український огляд з вістями СУФА».

Наступний етап розвитку української філателістичної преси був пов’язаний із здобуттям Україною Незалежності. Ще в кінці 1989 – на початку 1990 – го В. Могильний почав видавати малотиражний, друкований на друкарській машинці часопис «Український Філателістичний Вісник». Завдяки його старанням і праці через сторінки цього журналу вперше до наукового обігу було введено чимало унікальних документів з архівів, що мають відношення до історії пошти на Україні доби визвольних змагань 1918- 1920 – х рр.

Схожим за тематикою був львівський часопис «Галфілвісник», що почав виходити у 1994 році, як орган Львівської Крайової Організації Українського Філателістичного Товариства ім. Агатангела Кримського. Важливим моментом була подача кількох передруків з української класичної філателії (А. Чигиринця, С. Шрамченка, Ю. Максимчука, І. Чернявського, М. Баумґартена, д – ра Р. Зайхтера) з малодоступних для українських філателістів першоджерел. З 2003 часопис перейшов з паперового варіанту в електронний і, по суті, таким чином вийшло 2 числа часопису. Як спеціальний випуск часопису вийшла вже згадана монографія Р. Бишкевича.

На 3 випуски (один в 1991 та два в 1992) спромігся часопис на російській мові «Украинская и Российская Филателия», засновний в Дніпропетровську О. Івахно, В. Ляпіним та В. Маловим.

Сім випусків власного часопису в 1995 – 1998 роках видало Закарпатське обласне товариство філателістів. Часопис виходив під назвою «Закарпатський Філателіст».

В роки Незалежності видавали власну філателістичну ґазету школярі із села Снятинки поблизу Дрогобича. Вона почала виходити з 1993 року під назвою «Філятелістика», а з 8-го числа, яке вийшло в 2000 році, під назвою «Юний філателіст». Останнє (11- те) число цього цікавого юнацького часопису вийшло в 2003 році.

Власні періодичні видання видавала Асоціація Філателістів України (Спілка Філателістів України), зокрема «Бюлетень» (в 1991 – 1998), «Асфу – Інформ» (від 1994 року).

Та безперечно найвагомішим філателістичним часописом часів Незалежної України можна назвати «Філателію України». Цей журнал було засновано в січні 1995 року УДППЗ «Укрпошта» під назвою «Пошта і Філателія України». Від початку 2000 році часопис став суто філателістичним і почав виходити під назвою «Філателія України» і під нею виходив до кінця свого існування (останнє число 6(74) вийшло в кінці 2008 року). Із закриттям «Філателії України» українські філателісти втратили єдиний фаховий і фундаментальний часопис, що безперечно негативно позначилося на розвиткові вітчизняної філателії.

Також варто згадати про ті часописи, які не є чисто філателістичними, але які присвячували значну частину своїх шпальт філателії. Це: «Збирач» (в 1994 – 1995 роках, м. Красноград на Харківщині), «Вісник Збирача Україніста» (в 1999 році, м. Миколаїв), «Волинський колекціонер» (в 2000 – 2001 роках, м. Луцьк), «Дивізія» (з 1992 року, м. Калгарі, Канада), «Дрогобицький Колекціонер» (від 1992 року, м. Дрогобич), «Колекціонер Буковини» (від 1993 року, м. Чернівці), «Коллекционер Донбасса» (від 1997 року, Донецьк), «Колесо» (в середині 90-х, м. Київ), «Хобі» («Наше Хобі») (з 2000 року, м. Коломия на Івано – Франківщині), «FAN» (в середині 90 – х, м. Єнакієве на Донеччині).

Климчук Андрій Миколайович
Краєзнавець, Голова Рівненської молодіжної громадської організації
«Рівненський Молодіжний Конгломерат»,
Керівник Просвітницького Відділу МА МГО «УНК».

 
Ми в Twitter Ми ВКонтакте
Лічильник