Тренер команди –

Найбільш успішний німецький тренер національної збірної Німеччини з футболу до тепер Гельмут Шон, який працював зі збірною з 1964 по 1978 рік. У 1972 році під його керівництвом збірна Німеччини виборола звання Чемпіону Європи і це була краща команда Німеччини всіх часів, два роки опісля здобула Золотий Кубок Світу в протистоянні з феноменальною командою Нідерландів. В наших спогадах Він залишився скромним і симпатичним чоловіком , якого в народі називали “Довгий“ чи “Високий Саксон“.

А може й нам так вдіяти?

Після кожних виборів Ми багато жаліємося на невезіння й  погану  долю, що претендент після обрання  на посаду не виправдав надій й не виконав своїх передвиборних обіцянок.

«Львівський трикутник»

Впродовж трьох днів, з 12 до 14 червня, у Львові проходив автомобільний фестиваль «Leopolis Grand Prix 2015». Цьогорічний захід приурочений до 85-ої річниці  перших кільцевих автоперегонів у Львові. Змагання проходили вулицями Вітовського, Героїв Майдану, Стрийською та площею Івана Франка.

В цьому році Зелена неділя припала на 31 травня. Чи то природа подбала, чи то озонові діри затягнуло, але певно через досить пізню весну та дощовитий травень, довкілля, ніби по замовленню зустріло свята свіжими смарагдовими кольорами. Духмяниться буйноквітна черемшина, ще не відцвів бузок та біла акація, а теплий вітерець вже підхопив і поніс кудись пух тополі.

Пам'ять… Дивна вона, ця пам'ять. Наче примхливе дівчисько. Одне хоче – пам’ятає, інше ні. Насниться тобі під ранок сон-віщун, нашіптує всяке різне. А прокинешся, той сон туманом розтане, як і не було. Навпаки теж трапляється. Інколи таке пригадаєш, що й сумніви беруть. Чи з тобою це було, чи в цьому житті? Скільки років минуло, а пам’ятаю, як батько кріпкий та статний по якійсь стежині крокує, а я в нього на горгошах, малий щебетун. Батько голосно сміється і підкидає мене догори. І я сміюся. А всередині все холоне. Мама дивиться на нас, всміхається мовчки, струнка, гарна, молода. Вітер її строкату сукню тріпоче і вона поділ руками притримує.

Я пам’ятаю їх. Я згадую мамині руки тим частіше, чим старшим стаю. Рідна моя матуся, скільки прийшлось тобі пережити, скільки випало на твою долю. З віком на все починаєш дивитись інакше, інакше відчувати. Ти була лікарем за фахом. Лікувати, приходити на допомогу було твоїм призначенням. Твої лагідні, прохолодні долоні тверді і мозолясті. Руки справжньої трудівниці. Все життя вони лікували, прибирали, доглядали. Як смачно вони вміли готувати, як чудодійно вони заспокоювали, лишень варта було доторкнутись. Я добре пам’ятаю їх. Малечою любив гратись з її пальцями. То були мої друзі. Великий – командир, кремезний, бувалий. Вказівний та середній – бойові козаки побратими, сильні, рішучі.

Два монахи

Високо в горах притулився до скелі невеличкий мало чисельний монастир. Монахи, які мешкали в ньому, займались обтісуванням каміння та поставляли бруківку в місто для мощення доріг. Робота ця була насправді дуже тяжка. Ще й пилюка з дрібними скалками, що розлітались разом з іскрами з-під кирок, неабияк дошкуляли. Якось під час короткого перепочинку сперечались два монахи.

Казка

В лісі біля швидкоплинного потічка мав заєць лігво. Дуже був він своїм житлом задоволений. Кущі ліщини густі, травиця м’якенька, щоб напитись, далеко бігати не треба. Та от біда, запримітила косоокого, коли той спрагу втамовував, лисиця. Хитрюща була душогубка,  то ж, як заєць сліди не плутав, вистежила його домівку. Кепські справи. Прийшлось терміново вухатому місце проживання міняти. Та дарма! І там хитрованка його відшукала, ледве втік.

Він бачив майбутнє і воно було казковим

Активістами львівського товариства філателістів на честь 150-річчя з дня народження І.Липи проведено клубне спецпогашення, випущено пам’ятний конверт та власну марку.

24 лютого 1865 року народився Іван Левкович Липа, український громадський і політичний діяч, письменник казкар. Він був співзасновником товариства «Братство тарасівців», комісаром Одеси (1917), членом ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністром віросповідань УНР (1919).

Пам’яті Гравера від Бога

17 Березня 2005 року в Стокгольмі Швеція відійшов в інший світ Чеслав Сланя (Czeslaw Slania) – найвідоміший польський гравер усіх часів. Його спадщина просто вражає . Він вигранував: більше 1000 поштових мініатюр для 32 країн світу; розробив проекти грошових знаків (банкнот) 10 країн світу. До цього переліку слід додати марки для оплати радіо послуг, марки податкового збору та нотаріальних послуг, марки – він’єтки на замовлення різних громадських організацій та приватних осіб. Вся ця спадщина дозволила Книзі рекордів Гіннеса внести ім’я Чеслава Сланя до своїх скрижаль, як самого плодовитого із усіх відомих граверів світу.