Тематичні експонати регламент

СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕГЛАМЕНТ З ОЦІНКИ ТЕМАТИЧНИХ ЕКСПОНАТІВ НА ВИСТАВКАХ ФІП

СТАТТЯ 1: КОНКУРСНІ ВИСТАВКИ

Відповідно до Статті 1.4 Генерального регламенту ФІП з оцінки конкурсних експонатів на виставках ФІП (ГРЕВ), цей Спеціальний регламент був розроблений, щоб доповнити принципи щодо тематичних експонатів. Також див. Рекомендації до цього Спеціального регламенту

СТАТТЯ 2: КОНКУРСНІ ЕКСПОНАТИ

Тематичний експонат розвиває певну тему згідно з планом, як визначено у п. 3.2.1, демонструючи тематичні та філателістичні знання за допомогою обраних предметів. Такі знання проявляються у найкращому можливому виборі та організації матеріалу та точності відповідного тематичного та філателістичного тексту.

СТАТТЯ 3: ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЕКСПОНАТУ

3.1 ВІДПОВІДНИЙ ФІЛАТЕЛІСТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

3.1.1. Тематичний експонат використовує найширший діапазон відповідного поштово-філателістичного матеріалу (див. ГРЕВ, ст. 3.2).

3.1.2. Кожен предмет повинен бути пов'язаний з обраною темою та представляти свою тематичну інформацію найбільш чітким та ефективним способом.

3.2. ТЕМАТИЧНА ОБРОБКА

Обробка тематичного експонату включає побудову роботи (назву та план) та розробку кожного пункту такої структури (розвиток).

3.2.1 Назва та план

Назва із підзаголовками визначає рамки охоплення експонату.

План визначає побудову експонату та її підрозділів і охоплює всі основні аспекти, які стосуються назви. Він має бути повністю структурований відповідно до тематичних критеріїв. Порядок основних розділів та їх підрозділів має продемонструвати розвиток плану, а чи не перераховувати його основні аспекти.

Назва та план мають бути представлені на сторінці на початку експонату, і написані однією з офіційних мов ФІП.

3.2.2. Розвиток

Розвиток означає глибоку розробку теми з метою досягнення організації матеріалу, що повністю відповідає плану.

У розробці використовується лише тематична інформація, затверджена поштою, придатна для:

мета випуску або використання предмета
первинні та вторинні елементи дизайну предмета
інші поштові характеристики.

Така технологія вимагає:

повного знання обраної теми
високого ступеня філателістичних знань
тематичного тексту для забезпечення необхідних тематичних зв'язків та тематичних деталей при необхідності.

3.2.3 Новаторство

Новаторство демонструється через

ведення нових тем, або
нові аспекти встановленої чи відомої теми, або
нові підходи до відомих тем, або
нове застосування матеріалу.

Новаторство може звертатися до всіх компонентів обробки.

3.3 КВАЛІФІКАЦІЯ ФІЛАТЕЛІСТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Зв'язок між філателістичним матеріалом і темою повинен бути чітко продемонстрований, якщо це не очевидно.

СТАТТЯ 4: КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Загальні критерії, як визначено у ГРЕВ, ст. 4, адаптовані до особливостей тематичного класу.

4.1. Тематична обробка

Обробка оцінюється відповідно до назви та плану, розвитку та новаторства, продемонстрованих в експонаті.

4.1.1. Назва та план оцінюються з урахуванням наступного:

відповідність між планом та назвою
наявність сторінки плану
прийнятність сторінки плану
правильна, логічна та збалансована структура (розділи та підрозділи)
охоплення всіх головних аспектів, необхідних, щоб розвинути тему.

4.1.2. Розвиток оцінюється з урахуванням наступного:

правильне зібрання та розташування предметів відповідно до плану
зв'язок між предметами та тематичним текстом
глибина, показана через зв'язки, перехресні посилання, розгалуження, причини та наслідки
баланс, надаючи кожному тематичному предмету важливість, що відповідає його значенню в рамках теми
розробка всіх аспектів плану.

4.1.3. Новаторство оцінюється згідно зі ст. 3.2.3.

4.2. Знання, особисте вивчення та дослідження

Критерій для знань, особистого вивчення та дослідження потребує оцінки тематичних та філателістичних аспектів експонату.

4.2.1 Тематичні знання та пов'язані з ними особисте вивчення та дослідження оцінюються з урахуванням наступного:

доречність, стислість та правильність тематичного тексту
правильне тематичне використання матеріалу
наявність нових тематичних результатів за темою.

4.2.2 Філателістичні знання, особисте вивчення та дослідження оцінюються з урахуванням наступного:

повна відповідність правилам поштової філателії
наявність найбільш широкого діапазону поштово-філателістичного матеріалу та його збалансоване використання
доречність поштових документів
доречність та правильність філателістичного тексту, якщо потрібно
наявність філателістичних досліджень і пов'язаного з ними майстерного використання важливого філателістичного матеріалу.

4.3 Стан та рідкість

Критерії "Стан і рідкість" вимагають оцінки якості матеріалу, що демонструється, з урахуванням стандарту матеріалу, який існує для обраного предмета, рідкості та відносної складності придбання обраного матеріалу.

4.4 Презентація

Критерій "Презентація" вимагає оцінки ясності показу, тексту та загального естетичного балансу експонату.

СТАТТЯ 5: СУДДІВСТВО ЕКСПОНАТІВ

5.1. Тематичні експонати оцінюються затвердженими фахівцями у відповідній галузі та відповідно до Розділу V, ст. 31 - 46, ГРЕКС (див. ГРЕВ, ст. 5.1).

5.2. Для тематичних експонатів передбачені такі відносні критерії для об'єктивного суддівства з боку Журі (див. ГРЕВ, ст. 5.3).

Обробка - 35
Назва та план - 15
Розвиток - 15
Новаторство - 5
Знання, особисте вивчення та дослідження - 30
Тематичні - 15
Філателістичні - 15
Стан та рідкість - 30
Стан - 10
Рідкісність - 20
Презентація - 5
Усього - 100

СТАТТЯ 6: ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

6.1 У разі будь-якої невідповідності в тексті в результаті перекладу, переважає текст англійською мовою.

6.2 Спеціальний регламент ФІП з оцінки тематичних експонатів на виставках ФІП (СРЕВ) було затверджено на 66-му Конгресі ФІП 14 жовтня 2000 р. у Мадриді. Він набирає чинності відразу після закриття Конгресу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕКСПОНАТІВ З ТЕМАТИЧНОЇ ФІЛАТЕЛІЇ

СТАТТЯ 1: КОНКУРСНІ ВИСТАВКИ

Ці Рекомендації призначені для колекціонерів при організації експонату та для журі при його оцінюванні згідно з принципами Генерального регламенту з оцінки конкурсних експонатів на виставках ФІП (ГРЄВ) та Спеціального регламенту з оцінки тематичних експонатів (СРЄВ).

СТАТТЯ 2: КОНКУРСНІ ЕКСПОНАТИ

Демонстровані сторінки повинні:

представляти обрану тему повністю, або

детально показувати певні розділи колекції, не втрачаючи послідовності та безперервності обраної теми. У цьому випадку може знадобитися адаптувати сторінку плану (див. 3.2.1 нижче) для відповідності експонату.

СТАТТЯ 3: ПРИНЦИПИ КОМПОЗИЦІЇ ЕКСПОНАТУ

3.1 ВІДПОВІДНИЙ ФІЛАТЕЛІСТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Відповідний поштово-філателістичний матеріал – це такий матеріал, який був випущений з метою передачі пошти або інших поштових комунікацій, призначений для випуску або вироблений під час підготовки до випуску, який використовується або розглядається як дійсний для поштового відправлення урядовими, місцевими чи приватними поштовими агенціями або іншими належним чином уповноваженими відомствами.

Відповідний поштово-філателістичний матеріал має такі особливості:

Вид матеріалу:

предмети поштового франкування (марки, марочні буклети, поштові папери, позначки, зроблені франкувальними машинами, поштові збори, що продаються через комп'ютер (н-р, лейбли FRAMA тощо) та їх модифікації (н-д, наддруки, додаткові збори та перфорації, такі як "перфіни" (марки, перфоровані ініціалами фірм і компаній). модифікацією;
поштові погашення (звичайні, з гаслами, ювілейні та інші спеціальні поштові штемпелі);
марки, погашення, позначки та/або листівки, що вказують на поштову перевагу (н-р, адміністративні, військові);

інші предмети, що використовуються в поштових операціях, такі як реєстраційні лейбли, лейбли поштових маршрутів та маркування, додаткові лейбли або маркування (н-д, цензура, дезінфекція, пошта катастрофи), ярлики доставки пошти, купони у відповідь, експедиторські позначки, лейбли автоматів тощо; ці предмети повинні знаходитись на відповідному документі, якщо застосовано предмети, "призначені для випусків або вироблені під час підготовки до випуску", н-д, ескізи, пруфи; варіації та помилки; марки з податків та зборів. Вони допускаються, якщо використовуються в поштових цілях або є дійсними для поштових відправлень. Марки з податків та зборів у фінансових цілях допускаються у виняткових випадках, коли вони є єдиним засобом, щоб описати важливий тематичний пункт.

Часові рамки:

поштовий матеріал із домаркового періоду, через класичний період, до теперішнього моменту.

Поштові служби:

на додаток до звичайної передачі пошти, спеціальні види, н-д (без стягнення поштового збору) службова та військова пошта (включаючи мікрофільмування для пересилання авіапоштою та кореспонденцію на мікроплівці (мовна пошта); морська, залізнична та авіапошта будь-якого типу; пакетна, посилкова та вантажна пошта;
служба поштових платежів;
приватна пошта, дозволена або допущена офіційною владою, або чинна за повної відсутності офіційної пошти.

До категорії "інші поштові комунікації" включені інші форми поштових послуг, такі як пневматична пошта, телеграми, електронна пошта (тобто повідомлення, надіслані за допомогою електроніки до поштового відділення, де воно роздруковується та надсилається адресату) тощо.

Невідповідний матеріал

Наступні предмети є невідповідними:
фантазійні випуски з неіснуючих поштових територій; випуски вигнаних урядів чи організацій без поштових служб;
приватні додаткові погашення, які застосовуються відправником або постачальником перед надсиланням документів поштою;
художні листівки, якщо вони є поштовими паперами, випущеними Поштовим відомством;
приватні додаткові друковані видання на поштових паперах (також відомі як “repiquages” (наддруки));
адміністративні позначки (не поштові), якщо вони не надають жодних поштових пільг;
приватні художні оформлення на конвертах та листівках;
приватні віньєтки (рекламні лейбли) незалежно від мети їх використання.

Суміжний матеріал

Різноманітність поштових послуг та регулюючих положень у різних країнах та їх розвиток протягом тривалого часу позбавляє можливості визначити список, що охоплює всі можливі ситуації. Деякі предмети лише певною мірою відповідають вищезгаданим визначенням відповідного або невідповідного матеріалу; тому їх слід використовувати переважно тоді, коли ніякий інший матеріал не доступний, щоб описати певні тематичні деталі. При включенні в експонат вони завжди повинні супроводжуватися достатнім філателістичним виправданням.

Предмети, що належать певній філателістичній культурі теми, країни чи області, можуть допускатися, якщо це виправдано та їх кількість пропорційна до ступеня розробки експонату.

Тематична інформація

Тематична інформація відбувається:

безпосередньо з мети випуску (або використання) або дизайну предмета, або
побічно в результаті більш глибокого аналізу, що дозволяє використовувати предмети, які, на перший погляд, не показують зв'язку з темою.

Таким чином, тематична інформація може бути взята з:

цілі випуску:

ті, що відбуваються через зміни у політичних ситуаціях
ті, що документують певний період;

та, на додаток до початкового та вторинного дизайну предмета, з:

тексту, художнього стилю ілюстрації та подібних особливостей
матеріалу, на якому надруковано предмет, н-д, граніт (шовкова нитка) або банкнотний папір, військові картки
дизайну водяного знаку та перфорації (н-д, "перфіни")
тексту або ілюстрації на полях марок, доріжках між марками, виступах, обкладинках та прошарках буклетів тощо.
функцій поштового обслуговування, що мають тематичне значення (н-д, залізничні, телеграфні, газетні марки, офіційні службові поштові папери, блакитна пошта).

Тематична інформація, описана вище, має бути:

ініційована поштовою службою, або
введено або додано поштовою службою (н-д, рекламні програми, описи на полях, ілюстрації на поштових паперах), або
затверджена поштовою службою (н-д, поштові папери на приватне замовлення).

Наддруки або додаткові збори, додані приватно після продажу предметів, не відповідають цій вимогі.

Також дата і місце поштового штемпеля, якщо вони пов'язані з особливою подією, яка сталася в такому місці та даті, відносяться до справи, тільки якщо інші тематичні елементи стосуються теми, або є певне тематичне значення з точки зору історії пошти; в останньому випадку це може використовуватись лише тоді, коли звертається до важливих деталей теми.

Дані відправника та адресата є незначною інформацією, якщо документ не демонструє спеціальну поштову пільгу (н-д, пільговий поштовий збір або безкоштовне пересилання) в результаті положення, стану або статусу (н-д, військова, урядова або інша офіційна пошта) однією з сторін. Вказівка про пільгове (або безкоштовне) пересилання або службові поштові штемпелі, або еквівалентні позначки поштового маршруту, забезпечують достатнє підтвердження. У деяких випадках дані про відправника та/або одержувача можуть служити як додаткова тематична інформація у комбінації з поштовими елементами документа.

Інформація на віньєтках (тобто ілюстрованих лейблах), позначках, печатках та декоративних відбитках приватного походження (тобто не затверджені поштовими відомствами) не повинна використовуватись для тематичного розвитку. У виняткових випадках, коли немає жодного іншого матеріалу, ці предмети можна розглядати як частину документа, якщо вони підходять для опису певного поштового маршруту або представляють істотний тематичний зв'язок.

3.2. ТЕМАТИЧНА ОБРОБКА

У тематичній філателії концепція, визначена регламентом ГРЕВ, представлена планом.

План та розвиток представляють два аспекти взаємопов'язаного процесу, заснованого на особистому вивченні та дослідженні колекціонером як теми, так і матеріалу. Більш глибоке знання теми дозволяє збільшити кількість фактів та деталей та знаходити додаткові предмети, щоб проілюструвати їх. Хороше знання матеріалу дозволяє ідентифікувати нові частини, які часто повинні обґрунтовуватись подальшим дослідженням теми, що призводить до більш розробленого плану.

3.2.1 Назва та план

Назва і план є значне єдине ціле і відбивають певні особливості обраної теми. Відповідно, різні назви породжують різні плани.

Якщо експонент вирішує показати самодостатній розділ своєї колекції, план та назва експонату мають бути узгоджені з таким розділом.

Назва є синтезом цієї роботи. Тому назва та зміст сторінок мають відповідати, а черговість філателістичних предметів, розміщених на сторінках, має давати повний виклад історії, заявленої у назві. Назви, що кричать, з метою зробити експонат більш привабливим можуть вводити в оману, якщо вони відхиляються від концепції, що розвивається на сторінках.

План забезпечує ясне та чітке розуміння всіх основних аспектів теми. Він може:

бути вільно обраний для створення синтезу теми чи ідеї, або
природно походити з теми.

Структура може наслідувати класифікацію, пов'язану з часом (історична, еволюційна) або пов'язану з предметом (наукова, систематична, організаційна, економічна і т.д.) або іншими критеріями. Зокрема, теми, пов'язані з організаціями та установами (н-д, Червоний хрест, Ліга націй, Рада Європи), подіями, що повторюються (н-д, Дні друку, Олімпійські ігри) тощо. можуть підрозділятися згідно з їхньою структурою, типом організації та індивідуальними подіями, дотримуючись тематично пов'язаних з часом або з місцем класифікацій.

Теми, що розвиваються в межах організаційної чи хронологічної структури, повинні чітко показувати історію питання, мети, завдання, результати та вплив дій таких організацій чи подій. План складається лише з тематичних розділів та підрозділів, без стандартних розділів (н-д, "Інші положення", "Додаток"). Підрозділів за датою випуску, країною випуску, типом матеріалу (н-р, "Франкотипи", "Поштові папери") або мети випуску (н-д, "Річниці") слід уникати. Такі предмети найкраще використовуються відповідно до їх тематичної інформації. Те саме стосується спеціальних філателістичних досліджень (див. п.3.2.3).

План повинен представляти логічний порядок, що дозволяє вивчення всього експонату, не викликаючи розривів між різними розділами. В ідеалі початок наступного розділу має логічний зв'язок із попереднім. Це допомагає створити цікаву розповідь замість незв'язаного "списку змісту".

Ефективний план охоплює найбільшу область, сумісну з назвою. У цьому відношенні, якщо не зазначено в назві, план не повинен бути обмежений часом або географією, наскільки це дозволяє обрана тема.

У різних розділів має бути хороший баланс відповідно до їх відносної тематичної ваги в рамках теми, як визначено назвою, а не кількістю наявного матеріалу.

Створення інноваційного плану вважається передумовою інноваційного розвитку.

Сторінка плану

Сторінка плану включає усі основні підрозділи плану; більш точні та детальні підрозділи представлені лише на індивідуальних сторінках. План не може бути замінений літературним описом або стандартним вступом.

Відповідна сторінка плану забезпечує, щоб публіка та члени журі не мали "відновлювати" план, переглядаючи сторінки експонату. Очевидні труднощі, викликані необхідністю так чинити, можуть вплинути на розуміння та оцінювання експонату.

Цифрова класифікація (н-д, десяткові, юридичні системи) може використовуватись, якщо вона сприяє розумінню експонату. Вона має бути обмежена основними підрозділами плану. Досвід показав, що дві/три системи цифр/листів є достатніми.

На додаток до сторінки плану, вступний титульний лист може висвітлити основні моменти теми.

Офіційні мови ФІП, якими мають бути представлені назва, план та будь-яке інше введення, це - англійська, французька, німецька, російська та іспанська.

3.2.2. Розвиток

Аналіз теми та відповідного матеріалу, заснованого на загальному тематичному та філателістичному знанні, є передумовою для найкращого можливого тематичного розвитку. Це дозволяє зробити вмілий вибір по кожному предмету, правильне розташування та послідовність, а також поєднує опис. Це необхідно для забезпечення належного розуміння відносин між предметом і темою.

Це демонструється:

вибором найбільш підходящих предметів кожної описаної тематичної деталі;
збалансованим використанням предметів відповідно до значення тематичних деталей, що вони підтримують. Кількість філателістичних предметів, що є для однієї і тієї ж деталі, не повинна бути підставою для їх включення;
точною тематичною організацією предметів, що демонструються на тій самій сторінці відповідно до послідовності "оповідання". Правильна послідовність переважає над найкращим зовнішнім виглядом сторінки.

Тому проста класифікація філателістичних частин, пов'язаних з предметом, необхідна, але не достатня, щоб досягти вищого ступеня розробки.

Тематичний текст

Тематичний текст ілюструє логічну послідовність розвитку, поєднуючи предмети, що демонструються. Хороший зв'язок є результативним і лаконічним, без зайвої інформації. Це вимагає, щоб текст був досить гнучким, щоб продемонструвати нитку розвитку; пояснює тематичну кваліфікацію предмета, якщо потрібна (див. п.3.3 нижче); дає відповідну інформацію про тематичні деталі марок та документів.

Будь-яке тематичне пояснення має бути тісно пов'язане з матеріалом, що демонструється, і будь-яке зроблене твердження має підтверджуватись відповідними тематиці філателістичними предметами, в іншому випадку це робить тематичний розвиток менш ефективним.

Навіть якщо мови ФІП не є обов'язковими для тематичного та філателістичного тексту, експонентам, які мають намір часто брати участь на міжнародних виставках, настійно радять представляти свої експонати однією з цих мов для полегшення розуміння їх роботи (див. ГРЕВ 3.3).

3.2.3 Новаторство

Експонат має продемонструвати персональну роботу експонента, висуваючи на перший план результати його здатності до новаторства. Це вимагає особистого зусилля у вивченні та дослідженні, а також уяви, і не може випливати із простого механічного дублювання існуючих робіт. Експоненти можуть користуватися всіма джерелами, доступними на предмет (н-д, тематична та філателістична література, а також інші колекції), щоб просунути власне дослідження.

3.3 ПРИДАТНІСТЬ ФІЛАТЕЛІСТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Короткий тематичний опис необхідний щоразу, коли зв'язок між предметом і темою не очевидний. Предмети без продемонстрованого зв'язку із темою виключаються.

При відборі відповідного матеріалу для експонату, перевага надається:

видам предметів, які є фундаментальними елементами філателії (тобто марки, поштові папери, погашення та поштові штемпелі) на противагу предметам з нижчою поштовою конотацією, навіть якщо їх випуск або використання були належним чином санкціоновані поштою;
випускам, які мають інформацію з прямим ставленням до країни видання з політичного, історичного, культурного, економічного та/або подібного погляду. Слід уникати спекулятивних випусків, які експлуатують "модні тенденції" у тематичній філателії (такі сумнівні предмети мають бути в принципі повністю виключені), зі спеціальним посиланням на випуски, які не дотримуються кодексу етичних норм Світової поштової спілки;
звичайним випускам, на противагу додатковим паралельним неперфорованим випускам (марки та пам'ятні поштові блоки);
справді погашеним предметам, на противагу предметам, погашеним на замовлення;
справді доставлена комерційна пошта з відповідними відмітками про погашення, на противагу просто сувенірним документам та будь-яким подібним предметам, які створювалися на користь колекціонерам, н-д, декоровані конверти першого дня (навіть якщо вони випущені поштовою службою), та картмаксимуми;
справді доставлені предмети з правильним поштовим збором та відповідними тематичними погашеннями, на противагу привілейованим погашенням, часто з надфранкованим поштовим збором, або, ще гірше, погашенням на конвертах без марок (“порожні погашення”), якщо вони не підлягають безплатній пересилці поштою;
документам з індивідуальними адресантами, що відрізняються, на противагу конвертам і листівкам, отриманим тим самим адресатом в результаті підписки;
франкування з правильним поштовим збором, на противагу надлишковим франкуванням через філателістичні причини (н-д, повні набори);
франкування, здійснені маркувальними машинами, з правильним поштовим збором, на противагу привілейованим погашенням (н-д, “000”), якщо останній не є "зразком" або має обґрунтовану поштову причину.

Винятки до вищезгаданих критеріїв можуть бути продемонстровані лише якщо належним чином обґрунтовані.

Відносна рідкість або незвичайні особливості пруфів, варіацій та подібних предметів можуть збільшити якість філателізму експонату. Поширені варіації (н-д, незначні колірні нюанси) відіграють незначну роль, і вони швидше за все несприятливо вплинуть на тематичний розвиток. Якщо варіації не демонструють чіткого зв'язку з темою, слід також показати звичайний предмет посилання.

Звичайні марки та документи є прийнятними, якщо вони найкраще представляють важливі тематичні деталі.

Використання картмаксимумів має бути обмежене кількома значними предметами, головним чином, щоб посилити розуміння тематичної інформації про марку. На додаток до необхідної відповідності предмету, часу та даті, визначеним у принципах Максимафілії, ці предмети повинні мати пов'язане з темою погашення.

Використання фіскальних марок у фінансових цілях має бути обмежене декількома значними предметами, головним чином, щоб посилити тематичний розвиток за дуже важливими пунктами теми, які не можуть бути розкриті інакше. Такі предмети мають бути належним чином обґрунтовані.

Філателістичні дослідження

Поштові предмети та документи є великою кількістю філателістичних варіацій. Якщо цей матеріал має тематичне та філателістичне значення, то вітається коротке та збалансоване філателістичне дослідження з метою відповідної демонстрації такого матеріалу.

Філателістичне дослідження систематично слідує критеріям традиційної філателії (н-д, розвиток предмета, варіацій), історії пошти (н-д, використання, маршрути, обробка пошти, поштові штемпелі) або будь-якої іншої поштової філателістичної дисципліни. Філателістичне дослідження може використовувати існуючі джерела для подальшого особистого вивчення. Щоб зберегти баланс експонату, метою цих досліджень не є повнота, а наявність найбільш значних філателістичних особливостей. Ступінь досліджень пропорційна ступеню спеціалізації експонату.

Філателістичні дослідження поєднуються з тематичним розвитком, не впливаючи на плавність розвитку експонату. Тематичний текст має продовжуватися паралельно з дослідженням, без переривань.

Філателістичний текст

Філателістичний текст може використовуватися, коли певна філателістична особливість предмета не легко розпізнається, для документування використання фіскальних марок, або для представлення філателістичного дослідження. Гучні (кричущі) визначення у стилі аукціонних каталогів є неприйнятними.

3.4 ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Положення регламенту ГРЕВ повністю відповідають тематичним експонатам; отже, у регламенті СРЕВ відсутня певна стаття з презентації.

СТАТТЯ 4: КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

4.1. Тематична обробка

4.1.1. Назва та план

Назва визначає загальну концепцію, яка простежується у всьому плані. Неузгодженість між назвою та планом вказує на неправильний аналіз назви чи невідповідний синтез її структури у вибраній назві.

Сторінку плану, яка забезпечує проникнення у суть теми, слід показати на початку експонату. Якщо цього не зробити, це призведе до автоматичної втрати трьох балів.

Вимоги для правильного, логічного та збалансованого структурування у розділах та підрозділах визначені таким чином:

Правильний: план має бути точним, науково достовірним та здоровим;

Логічний: порядок основних розділів та їх підрозділів повинен слідувати раціональному порядку, без зайвих чи недоречних розділів;

Збалансований: слід приділити таку ж увагу різним розділам відповідно до тематичного значення та наявного матеріалу, що охоплює всі основні аспекти, необхідні для розвитку теми.

4.1.2. Розвиток

Правильне зібрання та розташування пунктів, включаючи окремі пункти на кожній сторінці, демонструються добре зрозумілою, правильною та плавною ниткою розвитку. Недоречні пункти роблять розвиток сплутаним та важким для розуміння.

Баланс демонструється завдяки відповідній глибині та розміру різних тематичних деталей відповідно до їх значення в межах теми. Це також стосується філателістичних досліджень.

4.2. Знання, особисте вивчення та дослідження

Регламент ГРЕВ розглядає "філателістичні та пов'язані з ними знання" як результат двох компонентів:

• знання, пов'язані з «концепцією». Майже у всіх класах мають поштову та філателистичну природу: випуски, використання, друковані процеси, тарифи, маршрути, послуги тощо. У тематичній філателії така "концепція" має тематичну природу: автомобілі, мости, історія, природа, спорт тощо; отже “тематичні знання” – це знання, що ґрунтуються на особистому вивченні та дослідженні та достовірній поінформованості предмета, що вивчається.

• “Філателістичні знання” мають відношення до матеріалу, який використовується для підтримки концепції. Цей компонент є загальним всім класів.

4.2.1 Тематичні знання та пов'язані з ними особисте вивчення та дослідження

Тематичні знання відносяться до всіх знань на тему, що відображено у виборі предметів, їх взаємозв'язку та ступеня доречності супутнього тексту; правильне тематичне використання матеріалу відбито ступенем доречності під час висвітлення певних тематичних деталей.

Тематичні знання також демонструються за допомогою матеріалу, який має тематичну кваліфікацію, яка не відразу є очевидною і вимагає розкриття експонентом.

Тематичні знання припускають відсутність тематичних помилок та уникають приводів для подання матеріалу, що не має безпосереднього зв'язку з темою чи непотрібних прикордонних предметів.

Рівень тематичного вивчення та дослідження оцінюється, враховуючи наявність попередніх досліджень теми, щоб визначити, наскільки ефективно при обробці була використана доступна тематична та філателістична література, каталоги та документовані дослідження. Потім це буде порівняно з особистим вивченням та дослідженням, продемонстрованим щодо експонату.

4.2.2 Філателістичні знання та пов'язані з ними особисте вивчення та дослідження

Повна відповідність до правил поштової філателії стосується, зокрема, наявності предметів, які є непридатними для колекціонування через їхній стан (н-д, обрізані марки або поштові папери, невідповідні картмаксимуми).

Наявність та збалансоване використання всіх різних філателістичних типів матеріалу демонструється представленням предметів усіх періодів та з найбільшої кількості країн, у межах можливостей обраної теми.

Придатність поштових документів розглядає їх філателістичну доречність, включаючи кількість та обґрунтування прикордонних предметів, якщо такі взагалі є, а також вибір предметів справжнього філателістичного значення, а не їхньої екстравагантної частини.

Особисте філателістичне вивчення та дослідження демонструються наявністю матеріалу, який:

ще не було досліджено щодо цієї теми, або малодосліджено;
відноситься до незвичайної галузі колекціонування.
філателістичні дослідження, що є справжнім, добре задокументованим, філателістично докладним аналізом, і які не є лише виправданням за демонстрацію нагромадження більшої кількості предметів без будь-якої серйозної філателістичної основи.

4.3 Стан та рідкість

Стан ґрунтується на нормальних умовах оцінки у філателії. Для сучасного матеріалу добрий стан є суттєвою вимогою. Буклети мають бути представлені повними марками.

Відмітки про погашення повинні бути чіткими та з видимим дизайном марки відповідно до тематики.

Рідкісність заснована на об'єктивних умовах, таких як визнаний абсолютний дефіцит і складність придбання.

Істотно, що пробні варіації, пруфи, есе є більш рідкісними, ніж випуск, щоб збільшити філателістичний рівень. Те саме стосується блоків, смуг і т.д.

Очевидно, що предмети, які, незважаючи на їхню велику рідкість, не мають жодного або мають недостатнє відношення до теми, не повинні включатися при оцінюванні цього критерію.

4.4 Презентація

Зусилля експонента демонструються способом організації предметів та тексту на відповідних сторінках експонату. Презентація оцінюється на основі:

ясності показу
чіткості тексту
загального естетичного балансу експонату.

СТАТТЯ 5: СУДДІВСТВО ЕКСПОНАТІВ

Члени журі з тематичних експонатів мають заповнити оціночну форму, щоб керуватися повним та послідовним судженням.

Наявність фальшивих, підроблених або відреставрованих предметів, які чітко не позначені як такі, негативно вплине на оцінку експонату членами журі, відповідно до звіту спеціальної Експертної команди, що призначається на кожній виставці.

Копії мають бути позначені як такі. Нерозбірливі або побляклі поштові штемпелі не повинні перемальовуватись; замість цього копія поштового штемпеля має бути скопійована та розміщена поруч.

Колекціонерам рекомендується провести експертизу будь-якого сумнівного предмета перед тим, як вибирати його для експонату, а оригінал такого свідоцтва має бути включений на зворотному боці аркуша, у тій самій прозорій захисній обкладинці. У разі використання фотокопії вона повинна бути засвідчена Федерацією. Як варіант спеціальний уповноважений може доставити оригінал свідоцтва для використання, якщо необхідно. Незалежно від того, яким чином отримане таке свідоцтво, наприкінці філателістичного тексту щодо засвідченого предмета, має бути поміщене скорочення “e” жирним шрифтом у такий спосіб (e).

РЕГЛАМЕНТИ ГРЕВ, СРЕВ І РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОЦІНЮВАННЯ ЕКСПОНАТІВ З ТЕМАТИЧНОЇ ФІЛАТЕЛІЇ

ВСТУП

Мета цього документа полягає в тому, щоб подати в логічному порядку три офіційні документи, адресовані експонентам. Такі документи були об'єднані, дотримуючись структури регламенту ГРЕВ, при цьому зберігши свою ідентичність, що простежується через різне форматування описів та параграфів, таким чином:

Регламент ГРЕВ

Регламент СРЕВ

Рекомендації

СТАТТЯ 1: КОНКУРСНІ ВИСТАВКИ

1.1 Федерація ФІП розглядає міжнародні виставки марок як ключовий елемент у просуванні та розвитку філателії. Їх просувають відповідно до Статуту та Генерального регламенту ФІП для виставок (ГРЕКС). Федерація ФІП може розширювати свій патронаж на всесвітні виставки, сприяти міжнародних виставках і визнання інших виставках.

1.2 Принципи, визначені в наступному Генеральному регламенті ФІП щодо оцінки експонатів на виставках ФІП (ГРЕВ), застосовуються до всіх конкурсних виставок. Вони служать Журі як рекомендації, а колекціонерам як посібник з розвитку експонатів.

1.3 Регламент ГРЕВ застосовується до всіх конкурсних класів на виставках ФІП.

1.4 Спеціальний регламент ФІП щодо оцінки конкурсних експонатів на виставках ФІП (СРЕВ) для кожного конкурсного класу ґрунтується на регламенті ГРЕВ.

1.5 Комісії та секції Федерації ФІП представляють Рекомендації щодо інтерпретації регламентів СРЕВ.

Також див. Рекомендації до цього Спеціального регламенту.

Ці Рекомендації призначені для колекціонерів при організації експонату та для журі при його оцінюванні згідно з принципами Генерального регламенту з оцінки конкурсних експонатів на виставках ФІП (ГРЕВ) та Спеціального регламенту з оцінки тематичних експонатів (СРЕВ).

СТАТТЯ 2: КОНКУРСНІ ЕКСПОНАТИ

2.1 Ліміт виставкового простору, що виділяється на виставках згідно зі статтею 6 ГРЕКС, зазвичай не дозволяє колекціонеру продемонструвати всю колекцію. Тому колекціонер повинен вибрати відповідний матеріал, який забезпечує пов'язаність та розуміння предмета та пояснює відповідні аспекти знань та стану.

2.2 При оцінюванні експонатів враховується лише поданий матеріал та інформація.

2.3 Область, що охоплюється експонатом у відповідних класах, визначена у регламенті СРЄВ.

Тематичний експонат розвиває певну тему згідно з планом, як визначено у п. 3.2.1, демонструючи тематичні та філателістичні знання за допомогою обраних предметів.

Такі знання проявляються у найкращому можливому виборі та організації матеріалу та точності відповідного тематичного та філателістичного тексту.

Демонстровані сторінки повинні:

представляти обрану тему повністю, або
детально показувати певні розділи колекції, не втрачаючи послідовності та безперервності обраної теми. У цьому випадку може знадобитися адаптувати сторінку плану (див. 3.2.1 нижче) для відповідності експонату.

СТАТТЯ 3: ПРИНЦИПИ КОМПОЗИЦІЇ ЕКСПОНАТУ

3.1 ВІДПОВІДНИЙ ФІЛАТЕЛІСТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

3.1 Експонат повинен складатися виключно з відповідного філателістичного матеріалу, супровідної документації та тексту, крім представлених у Відкритому класі.

3.2 Відповідний філателістичний матеріал визначено для кожного класу в регламенті СРЕВ для такого класу.

3.1.1 Тематичний експонат використовує найширший діапазон відповідного поштово-філателістичного матеріалу (див. ГРЕВ, ст. 3.2).

Відповідний поштово-філателістичний матеріал має такі особливості:

Вид матеріалу:

предмети поштового франкування (марки, марочні буклети, поштові папери, позначки, зроблені франкувальними машинами, поштові збори, що продаються через комп'ютер (н-р, лейбли FRAMA тощо) та їх модифікації (н-д, наддруки, додаткові збори та перфорації, такі як "перфіни" (марки, перфоровані ініціалами фірм і компаній). модифікацією;
поштові погашення (звичайні, з гаслами, ювілейні та інші спеціальні поштові штемпелі);
марки, погашення, позначки та/або листівки, що вказують на поштову перевагу (н-д, адміністративні, військові);
інші предмети, що використовуються в поштових операціях, такі як реєстраційні лейбли, лейбли поштових маршрутів та маркування, додаткові лейбли або маркування (н-д, цензура, дезінфекція, пошта катастрофи), ярлики доставки пошти, купони у відповідь, експедиторські позначки, лейбли автоматів тощо; ці предмети повинні знаходитись на відповідному документі, якщо застосовано предмети, "призначені для випусків або вироблені під час підготовки до випуску", н-д, ескізи, пруфи; варіації та помилки; фіскальні марки допускаються, якщо використовуються в поштових цілях або є дійсними для поштових відправлень. Фіскальні марки для фінансових цілей допускаються у виняткових випадках, коли є єдиним засобом, щоб описати важливий тематичний пункт.

Часові рамки:

поштовий матеріал із домаркового періоду, через класичний період, до теперішнього моменту.

Поштові служби:

на додаток до звичайної передачі пошти, спеціальні види, н-р (без стягнення поштового збору) службова та військова пошта (включаючи мікрофільмування для пересилання авіапоштою та кореспонденцію на мікроплівці (мовна пошта); морська, залізнична та авіапошта будь-якого типу; ;пакетна, посилкова та вантажна пошта;
служба поштових платежів;
приватна пошта, дозволена або допущена офіційною владою, або чинна за повної відсутності офіційної пошти.
До категорії "інші поштові комунікації" включені інші форми поштових послуг, такі як пневматична пошта, телеграми, електронна пошта (тобто повідомлення, надіслані за допомогою електроніки до поштового відділення, де воно роздруковується та надсилається адресату) тощо.

Невідповідний матеріал

Наступні предмети є невідповідними:

фантазійні випуски з неіснуючих поштових територій; випуски вигнаних урядів чи організацій без поштових служб;
приватні додаткові погашення, які застосовуються відправником або постачальником перед надсиланням документів поштою;
художні листівки, якщо вони є поштовими паперами, випущеними Поштовим відомством;
приватні додаткові друковані видання на поштових паперах (також відомі як “repiquages” (наддруки));
адміністративні позначки (не поштові), якщо вони не надають жодних поштових пільг;
приватні художні оформлення на конвертах та листівках;
приватні віньєтки (рекламні лейбли) незалежно від мети їх використання.

Суміжний матеріал

Тематична інформація

3.1.2 Кожен предмет повинен бути пов'язаний з обраною темою та представляти тематичну інформацію найбільш зрозумілим та ефективним способом.

Тематична інформація відбувається:

безпосередньо з мети випуску (або використання) або дизайну предмета, або

побічно в результаті більш глибокого аналізу, що дозволяє використовувати предмети, які, на перший погляд, не показують зв'язку з темою.

Таким чином, тематична інформація може бути взята з цілі випуску:

ті, що відбуваються через зміни у політичних ситуаціях
ті, що документують певний період;
та, на додаток до початкового та вторинного дизайну предмета, з:
тексту, художнього стилю ілюстрації та подібних особливостей
матеріалу, на якому надруковано предмет, н-д, граніт (шовкова нитка) або банкнотний папір, військові картки
дизайну водяного знаку та перфорації (н-д, "перфіни")
тексту або ілюстрації на полях марок, доріжках між марками, виступах, обкладинках та прошарках буклетів тощо.
функцій поштового обслуговування, що мають тематичне значення (н-д, залізничні, телеграфні, газетні марки, офіційні службові поштові папери, блакитна пошта).

Тематична інформація, описана вище, має бути:

ініційована поштовою службою, або введено або додано поштовою службою (н-д, рекламні програми, описи на полях, ілюстрації на поштових паперах), або затверджена поштовою службою (н-д, поштові папери на приватне замовлення).

Наддруки або додаткові збори, додані приватно після продажу предметів, не відповідають цій вимогі.

Однотипні погашення можуть використовуватись через певне значення назви місця, або причини, через яку таке місце існує. Як варіант, вони повинні містити адекватну тематичну інформацію (н-д, рекламний текст, ілюстрація) на додаток до даних про таке місце та/або дату. Поштовий штемпель, навіть якщо він відноситься до профілактичного періоду, не документує місце народження будь-якої особи. Також дата і місце поштового штемпеля, якщо вони пов'язані з особливою подією, яка сталася в такому місці та даті, відносяться до справи, тільки якщо інші тематичні елементи стосуються теми, або є певне тематичне значення з точки зору історії пошти; в останньому випадку це може використовуватись лише тоді, коли звертається до важливих деталей теми.

Інформація на віньєтках (тобто ілюстрованих лейблах), позначках, печатках та декоративних відбитках приватного походження (тобто не затверджені поштовими відомствами) не повинна використовуватись для тематичного розвитку. У виняткових випадках, коли немає жодного іншого матеріалу, ці предмети можна розглядати як частину документа, якщо вони підходять для опису певного поштового маршруту або представляють суттєвий тематичний зв'язок.

3.2. ТЕМАТИЧНА ОБРОБКА

3.3 Експонат повинен продемонструвати чітку концепцію предмета, що розглядається, який розвивається відповідно до особливостей відповідного конкурсного класу, як визначено регламентом СРЕВ для такого класу.

Обробка тематичного експонату включає структуру роботи (назву та план) та розробку кожного пункту такої структури (розвиток).

У тематичній філателії концепція, визначена регламентом ГРЕВ, представлена планом.

3.2.1 Назва та план

(3.3) Назва має описувати зміст експонату.

Назва з будь-яким підзаголовком визначає область, що охоплюється експонатом.

План визначає структуру експонату та її підрозділів та охоплює всі основні аспекти, що стосуються назви. Він має бути повністю структурований відповідно до тематичних критеріїв. Порядок основних розділів та їх підрозділів має демонструвати розвиток плану, а чи не просто перераховувати його основні аспекти.

План дає чітке і чітке розуміння всіх основних аспектів теми. Він може:

бути вільно обраний для створення синтезу теми чи ідеї, або
природно походити з теми.

Створення інноваційного плану вважається передумовою інноваційного розвитку.

Сторінка плану

(3.3) Концепція викладається у вступі, яке має бути написане однією з офіційних мов ФІП.

На додаток до сторінки плану, вступний титульний лист може висвітлити основні моменти теми.

3.2.2. Розвиток

Розвиток означає глибоку розробку теми з метою досягнення організації матеріалу у повній відповідності до плану.

При розробці використовується лише тематична інформація, затверджена поштовою адміністрацією та походить з:

мети випуску чи використання предмета
первинних та вторинних елементів дизайну предмета
інші поштові характеристики.

Така технологія вимагає:

повного знання обраної теми
високого ступеня філателістичних знань

Це демонструється:

вибором найбільш підходящих предметів кожної описаної тематичної деталі;
збалансованим використанням предметів відповідно до значення тематичних деталей, що вони підтримують. Кількість філателістичних предметів, що є для однієї і тієї ж деталі, не повинна бути підставою для їх включення;
точною тематичною організацією предметів, що демонструються на тій самій сторінці відповідно до послідовності "оповідання". Правильна послідовність переважає над найкращим зовнішнім виглядом сторінки.

Тематичний текст

(3.3) Текст експонату також має бути написаний однією з офіційних мов ФІП.

тематичний текст, забезпечення необхідних тематичних зв'язків і тематичних деталей, при необхідності.

Тематичний текст:

ілюструє логічну послідовність розвитку, поєднуючи предмети, що демонструються. Хороший зв'язок є результативним і лаконічним, без зайвої інформації. Це вимагає, щоб текст був досить гнучким, щоб продемонструвати нитку розвитку;
пояснює тематичну кваліфікацію предмета, якщо потрібна (див. п.3.3 нижче);
дає відповідну інформацію про тематичні деталі марок та документів.

3.2.3 Новаторство

Новаторство демонструється через:

введення нових тем, або
нові аспекти порушеної чи відомої теми, або
нові підходи до відомих тем, або
нове застосування матеріалу.

Новаторство може відноситися до всіх компонентів обробки.

3.3 ПРИДАТНІСТЬ ФІЛАТЕЛІСТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

3.4 Матеріал, що демонструється, повинен бути повністю сумісним з вибраним предметом. Такий вибір має свідчити про розуміння експонентом контексту обраного предмета. Він повинен також включати найповніший діапазон відповідного філателістичного матеріалу найвищої доступної якості.

Зв'язок між філателістичним матеріалом і темою повинен бути ясно продемонстрований, якщо він не є очевидним.

Короткий тематичний опис необхідний щоразу, коли зв'язок між предметом і темою не очевидна. Предмети без продемонстрованого зв'язку із темою виключаються.

При відборі відповідного матеріалу для експонату, перевага надається:

видам предметів, які є фундаментальними елементами філателії (тобто марки, поштові папери, погашення та поштові штемпелі) на противагу предметам з нижчою поштовою конотацією, навіть якщо їх випуск або використання були належним чином санкціоновані поштою;
випускам, які мають інформацію з прямим ставленням до країни видання з політичного, історичного, культурного, економічного та/або подібного погляду. Слід уникати спекулятивних випусків, які експлуатують "модні тенденції" у тематичній філателії (такі сумнівні предмети мають бути в принципі повністю виключені), зі спеціальним посиланням на випуски, які не дотримуються кодексу етичних норм Світової поштової спілки;
звичайним випускам, на противагу додатковим паралельним неперфорованим випускам (марки та пам'ятні поштові блоки);
справді погашеним предметам, на противагу предметам, погашеним на замовлення;
справді доставлена комерційна пошта з відповідними відмітками про погашення, на противагу просто сувенірним документам та будь-яким подібним предметам, які створювалися на користь колекціонерам, н-д, декоровані конверти першого дня (навіть якщо вони випущені поштовою службою), та картмаксимуми;
справді доставлені предмети з правильним поштовим збором та відповідними тематичними погашеннями, на противагу привілейованим погашенням, часто з надфранкованим поштовим збором, або, ще гірше, погашенням на конвертах без марок (“порожні погашення”), якщо вони не підлягають безплатній пересилці поштою;
документам з індивідуальними адресантами, що відрізняються, на противагу конвертам і листівкам, отриманим тим самим адресатом в результаті підписки;
франкування з правильним поштовим збором, на противагу надлишковим франкуванням через філателістичні причини (н-д, повні набори);
франкування, здійснені маркувальними машинами, з правильним поштовим збором, на противагу привілейованим погашенням (н-д, “000”), якщо останній не є "зразком" або має обґрунтовану поштову причину.

Винятки до вищезгаданих критеріїв можуть бути продемонстровані лише якщо належним чином обґрунтовані.

Звичайні марки та документи є прийнятними, якщо вони найкраще представляють важливі тематичні деталі.

Філателістичні дослідження

Філателістичний текст

(3.3) Текст експонату також має бути написаний однією з офіційних мов ФІП.

(3.5) Коротке пояснення потрібно, коли матеріал перестав бути самодостатнім чи є необхідність проілюструвати спеціальне дослідження.

Гучні (кричущі) визначення у стилі аукціонних каталогів є неприйнятними.

3.4 ПРЕЗЕНТАЦІЯ

3.5 Презентація та супутній текст експонату мають бути простими, зроблені зі смаком та мати гарний баланс. Презентація повинна доповнювати інформацію, надану матеріалом, демонструвати рівень розуміння предмета та особистого дослідження експонента.

СТАТТЯ 4: КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

4.1 Оцінювання експонатів здійснюється журі, яке призначається та виконує свої обов'язки відповідно до положень Розділу V ГРЕКС.

4.2 Критерії оцінювання конкурсних експонатів на виставках ФІП такі:

Обробка та філателістична важливість, Філателістичні та пов'язані з ними знання, Особисте вивчення та дослідження, Стан та рідкість демонстрованого матеріалу, Презентація.

4.3 Спеціальні критерії, що застосовуються до експонатів за Тематичним, Молодіжним та Літературним класами, див. у статті 5.3 нижче.

4.4 (пропущений – не відноситься до Тематичного класу)

Загальні критерії, визначені у ГРЕВ ст. 4, адаптовані до особливостей тематичного класу.

4.1 Тематична обробка

4.5 Критерій "Обробка" вимагає оцінки повноти та правильності відібраного матеріалу, складеного експонентом, щоб проілюструвати обраний ним предмет.

Обробка оцінюється згідно з назвою та планом, розвитком, новаторством, продемонстрованим щодо експонату.

4.1.1 Назва та план оцінюються з урахуванням:

відповідності між планом та назвою
наявності сторінки плану
відповідності сторінки плану
правильної, логічної та збалансованої структури (розділи та підрозділи)

Правильний: план має бути точним, науково достовірним та здоровим;

освітлення всіх основних аспектів необхідне розвитку теми.

4.1.2. Розвиток оцінюється з урахуванням:

правильного зібрання та розташування пунктів (предметів) відповідно до плану

зв'язок між пунктами (предметами) та тематичним текстом
глибина, продемонстрована через зв'язки, посилання, розгалуження, причини та наслідки
баланс, що надає кожному тематичному предмету важливість, що відповідає його значенню в межах теми

розробка всіх аспектів плану.

4.1.3. Новаторство оцінюється відповідно до ст. 3.2.3.

4.6 (пропущений – У тематичному класі такі ж аспекти розглядаються як компонент інших критеріїв).

4.2 Знання, особисте вивчення та дослідження

4.7 Критерій „Філателістичні та пов'язані з ними знання, особисте вивчення та дослідження” вимагає наступних оцінок:

Знання – це ступінь знань експонента, виражених предметами, вибраними для показу та пов'язаного з ними опису;

Особисте вивчення – це належний аналіз предметів, вибраних для показу;

Дослідження – це подання нових фактів, пов'язаних із вибраним предметом.

Регламент ГРЕВ розглядає "філателістичні та пов'язані з ними знання" як результат двох компонентів:

Знання, пов'язані з «концепцією». Майже у всіх класах мають поштову та філателістичну природу: випуски, використання, друковані процеси, тарифи, маршрути, послуги тощо. У тематичній філателії така "концепція" має тематичну природу: автомобілі, мости, історія, природа, спорт тощо; отже “тематичні знання” – це знання, що ґрунтуються на особистому вивченні та дослідженні та достовірній поінформованості предмета, що вивчається.
“Філателістичні знання” мають відношення до матеріалу, який використовується для підтримки концепції. Цей компонент є загальним для всіх класів.

доречність, стислість та правильність тематичного тексту
правильне тематичне використання матеріалу

наявність нових тематичних результатів на тему.

4.2.2 Філателістичні знання, особисте вивчення та дослідження оцінюються з урахуванням наступного:

повна відповідність правилам поштової філателії

наявність найбільш широкого діапазону поштово-філателістичного матеріалу та його збалансоване використання

Повна відповідність до правил поштової філателії стосується, зокрема, наявності предметів, які є непридатними для колекціонування через їхній стан (н-р, обрізані марки або поштові папери, невідповідні картмаксимуми).

доречність поштових документів

Доречність поштових документів розглядає їх філателістичну придатність, включаючи кількість та обґрунтування прикордонних предметів, якщо такі взагалі є, а також вибір предметів справжнього філателістичного значення, а не їхньої екстравагантної частини.

доречність та правильність філателістичного тексту, якщо потрібно
наявність філателістичних досліджень та пов'язаного з ними майстерного використання важливого філателістичного матеріалу.

Особисте філателістичне вивчення та дослідження демонструються наявністю матеріалу, який:

ще не було досліджено щодо цієї теми, або малодосліджено;
відноситься до незвичайної галузі колекціонування.
філателістичні дослідження, що є справжнім, добре задокументованим, філателістичним докладним аналізом, і які не є лише виправданням за демонстрацію нагромадження більшої кількості предметів без будь-якої серйозної філателістичної основи.

4.3 Стан та рідкість

4.8 Критерії "Стан і рідкість" вимагають оцінки якості матеріалу, що демонструється, з урахуванням стандарту матеріалу, який існує для обраного предмета, рідкості та відносної складності придбання обраного матеріалу.

Відмітки про погашення повинні бути чіткими та з видимим дизайном марки відповідно до тематики.

Рідкісність заснована на об'єктивних умовах, таких як визнаний абсолютний дефіцит і складність придбання.

4.4 Презентація

4.9. Критерій "Презентація" вимагає оцінки загального естетичного виду експонату.

Критерій "Презентація" вимагає оцінки ясності показу, тексту та загального естетичного балансу експонату.

ясності показу
чіткості тексту
загального естетичного балансу експонату

СТАТТЯ 5: СУДДІВСТВО ЕКСПОНАТІВ

5.1 Суддівство експонату здійснюється загалом відповідно до Розділу V регламенту ГРЕКС.

5.1 Тематичні експонати оцінюються затвердженими фахівцями у відповідній галузі та відповідно до Розділу V, ст. 31 - 46, ГРЕКС (див. ГРЕВ, ст. 5.1).

5.2 Суддівство ґрунтується на критеріях, що пояснюються у ст. 4 вище.

Обробка та філателістична важливість - 30
Філателістичні та пов'язані з ними знання, Особисте вивчення та дослідження - 35
Стан та рідкість - 30
Презентація - 5
Усього - 100

Експонати оцінюються шляхом присудження балів за кожним із перелічених вище критеріїв. Такі присуджені бали вносяться до суддівських протоколів затвердженого формату.

5.3 Критерії для оцінювання Літературних, Тематичних та Молодіжних експонатів перераховані у регламентах СРЕВ відповідних класів.

Члени журі з тематичних експонатів мають заповнити оціночну форму (суддівський протокол), щоб керуватися повним та послідовним судженням.

5.2 Для тематичних експонатів передбачені такі відносні критерії для об'єктивного суддівства з боку Журі (див. ГРЕВ, ст. 5.2).

Обробка - 35
Назва та план - 15
Розвиток - 15
Новаторство - 5
Знання, особисте вивчення та дослідження - 30
Тематичні - 15
Філателістичні - 15
Стан та рідкість - 30
Стан - 10
Рідкісність - 20
Презентація - 5
Усього - 100

5.4 Нагороди присуджуються відповідно до статті 8 регламенту ГРЕКС.

5.5 Медалі присуджуються згідно з наступною статтею, ґрунтуючись на сукупності оцінок за критеріями у п. 5.2 вище:

Велике золото - 95
Золото - 90
Велике позолочене срібло - 85
Позолочене срібло - 80
Велике срібло - 75
Срібло - 70
Срібна бронза - 65
Бронза - 60

5.6 Гран-прі присуджуються експонатам, які отримують більшість голосів членів журі на таємному голосуванні з-поміж експонатів, які отримали не менше 96 балів (див. ст. 44 ГРЕКС).

5.7 Журі може висловити Офіційне визнання щодо експонатів, які відрізняються своїм філателістичним дослідженням або оригінальністю. (Див.: Стаття 8.5 ГРЕКС).

5.8 Спеціальні призи можуть присуджуватися членами Журі відповідно до статті 8.6 ГРЕКС.

СТАТТЯ 6: ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

6.1 У разі будь-якої невідповідності в тексті в результаті перекладу, переважає текст англійською мовою.

6.2 Генеральний регламент ФІП з оцінки конкурсних експонатів на виставках ФІП (ГРЕВ) було затверджено на 66-му Конгресі ФІП 15 жовтня 2000 р. у Мадриді. Він набирає чинності відразу після закриття Конгресу.

6.1 У разі будь-якої невідповідності в тексті в результаті перекладу, переважає текст англійською мовою.

6.2 Спеціальний регламент ФІП з оцінки тематичних експонатів на виставках ФІП (СРЕВ) було затверджено на 66-му Конгресі ФІП 14 жовтня 2000р. у Мадриді. Він набирає чинності відразу після закриття Конгресу.

Переклад Ігоря Паньонка