Володимир Бехтір (1946-2009)

Минуло три роки від дня відходу у вічність Володимира Бехтіра – президента Асоціації філателістів України .Величину втрати ми осягнули тільки згодом і чим більше віддаляємося від того фатального січневого дня 2009 року, тим рельєфніше постає образ керманича українських філателістів, який впродовж майже 30 років керував філателістичним рухом в Україні.

Відома латинська сентенція гласить:de mortui aut bene,aut nihil, що в перекладі на українську мову означає – про мертвих або добре, або нічого. Ця поговірка не стосується особи Володимира Бехтіра. Про нього слід говорити тільки добре, тим більше пам’ятаючи поетичні слова нашого славного Григорія Сковороди – «чи єсть хтось на світі, щоб був без гріха?»

Народився В.Бехтір 17 вересня 1946 року у Львові, місті з давніми і славними філателістичними традиціями. Однак ні в шкільні, ні тим паче в студентські роки він не захоплювався, як багато хто з його ровесників, вельми популярним в ті часи видом колекціонування – філателією. Випускник географічного факультету (1973 р.) Львівського державного університету імені Івана Франка В.Бехтір знайшов себе в комсомольській роботі. Спочатку у рідному місті, а далі в Києві він зростав, як організатор і керівник «ленінського авангарду молоді», як тоді називали комсомольців. Власне в ті часи за рекомендацією КПРС, яка розставляла своїх людей на всі чільні і керівні посади в державі, в 1978 році В.Бехтіра було обрано головою правління УРВ (Українського республіканського відділення) ВТФ (Всесоюзного товариства філателістів). Таким чином він став тоді «наказним гетьманом» української філателістичної братії. Вже перебуваючи в Києві, він з головою поринув у світ маркозбирання, пройшовши за короткий час шлях від початкуючого збирача до справжнього лоцмана в морі філателії. Відвідуючи своїх родичів у Львові, Бехтір нерідко приходив до Львівського філателістичного клубу, який в 70-х роках минулого століття входив у першу п’ятірку найбільших аналогічних клубів тодішнього СРСР. Саме у Львові, часто спілкуючись з відомими філателістами В.Лобачевським, М.Сеньківим, М.Гнатюком, М.Чечуріним та іншими знавцями, В.Бехтір набирався потрібного досвіду, осягав філателістичні премудрості.

В ті часи всі філателісти радянської імперії «варилися в одному спільному казані» і, як правило, колекціонували марки Пошти СРСР. Чи могли ми тоді навіть подумати, що за неповних півтора десятка років про українську філателію можна буде говорити без обов’язкового придатка – «радянська»?

Але часи стрімко мінялися. Настала пора так званої «перебудови». Після «вічної мерзлоти» на просторах від Карпат до Камчатки, повіяли вітри перемін, які принесли політичну відлигу. З очей багатьох партійних функціонерів сповзла ідеологічна полуда і вони побачили світ без політичних шор у всій його різнобарвності.

Саме на зламі політичних епох по-новому проявився організаційний хист і талант Володимира Бехтіра. За його ініціативою початком січня 1990 року УРВ ВТФ було перейменоване найперше на Спілку філателістів УРСР, а через місяць після прийняття Декларації про державний суверенітет України у вересні 1991 р. було перейменоване на Спілку філателістів України (СФУ). Того ж року було започатковане видання інформаційної брошури «Бюлетень Спілки філателістів УРСР», який з другого числа вже став офіційним органом СФУ. Тоді проявився вже і журналістський хист очільника українських філателістів.

Через два тижні після виходу в світ перших марок сучасної України, відбувся перший з’їзд Спілки філателістів України (березень 1992 р.), який накреслив шляхи розвитку національної філателії і прийняв новий статут новоутвореної громадської організації.

Вже тоді Володимир Бехтір проявив себе як авторитетний керівник, менеджер і організатор. В листопаді того ж року у зв’язку з вимогами Міністерства юстиції було змінено назву СФУ на Асоціацію філателістів України (АсФУ). В 1993 році її було прийнято до Всесвітньої філателістичної федерації (ФІП), а В. Бехтір став членом Міжнародної світової організації філателістичних журналістів (AIJP). За його ініціативою і під його безпосереднім керівництвом з 1994 року став постійно виходити видозмінений обіжник АсФУ під назвою «АcФУ-інформ». Відточуючи своє журналістське перо, Володимир Бехтір зростав як автор, а згодом і як редактор низки філателістичних видань. Із січня 1995 р. став виходити довгоочікуваний квартальник «Пошта і філателія України», в цікавому і фаховому наповненні якого була чимала заслуга В.Бехтіра. Від січня 1999 цей квартальник видозмінився на двомісячник, а Володимир Бехтір став завідувачем відділу часопису. відповідальним за випуск.

В 1997 році появився друком перший в Україні «Каталог поштових марок України», укладачем і редактором якого був В.Бехтір. Цей посібник охоплював державні поштові марки України 1918-19рр., випуск УССР 1923 р. та новітні марки незалежної України 1992-1996 рр. Наступного року вийшло продовження першого каталогу, яке включало поштові випуски другої половини 1996 р. та всього 1997 р. Наступне продовження попередніх двох видань вийшло в 1999 р. Воно подавало всі поштові випуски України 1998 року. В 2000 р. вийшов друком своєрідний компендіум зі всіх трьох попередніх видань, який називався «Каталог поштових марок України 1992-1999». В цьому універсальному посібнику була зібрана найповніша і детально опрацьована інформація про всі випуски марок, блоків і маркованої продукції а також предметів колекціонування, пов’язаних з виходом марок в обіг за період 1992-1999 рр. Ці каталоги були відзначені високими нагородами в літературному класі на кількох зарубіжних філателістичних виставках.

Нажаль подальша копітка творча праця Володимира Бехтіра над каталогізуванням всіх випусків Укрпошти не вийшла окремими виданнями, але автор періодично публікував свої напрацювання на сторінках журналу «Філателія України».

На чотирьох з’їздах філателістів України (1992, 1997, 2002, 2007 рр.) Володимира Бехтіра постійно переобирали Головою Асоціації філателістів України. Згідно з рішенням четвертого з’їзду АсФУ серед інших поправок до Статуту товариства була і така, за якою посада керманича стала іменуватися – «Президент АсФУ».

Всі Національні філателістичні виставки, які з 1992 по 2008 роки відбулися в різних містах України, а було їх всього 11, пройшли завдяки вмілій організації і безпосередній участі Володимира Бехтіра.

В липні 2008 р. було призначено нового генерального директора УДППЗ «Укрпошта», з приходом якого в короткому часі було майже повністю розвалено марковидавничу справу, а з січня 2009 р .було припинено видання часопису «Філателія України». Вочевидь всі ці негаразди в справі, якій віддано було стільки сил і вміння, так подіяли на стан здоров’я Володимира Бехтіра, що його серце не витримало і зупинилося 18 січня 2009 року на 63 році життя. Поховано його на Північному кладовищі Києва.

Підсумовуючи вищенаведене, не можу оминути ще одну відому сентенцію – Велике бачиться на відстані. Пройшло тільки три роки від прощання з нашим Президентом, Колегою, Товаришем, а ми всі, хто його особисто знав, відчуваємо все більшу пустоту після відходу його у Вічність. Був Він вельми скромною і водночас дуже тактовною людиною, яка не гналася за нагородами і всякими благами, а наскільки вистарчало в нього сил і уміння робив свою справу.

На жаль після смерті Президента АсФУ Володимира Бехтіра діяльність товариства різко пішла на спад, але це тема для іншої рубрики нашої інтернет-сторінки.

ОЛЕКСАНДР ЖАРІВСЬКИЙ