«Герої спортивного року»

Не знаю, як інші, я ж викласти на папері побачене та відчуте волію не відразу. Нехай пару днів мине. Нехай почуття та емоції від подій, як добре вино, наберуть певної міцності. Отже такі записки напевно краще вважати ліричними спостереженнями, ніж репортерською хронікою. Та я на це й не претендую. Хоча інколи враження такі сильні. Що хочеться їх відразу занотувати, щоб не втратити.

Коли мені подзвонили і запропонували бути присутнім 7 квітня на церемонії «Герої спортивного року», погодився відразу. Я про таке міг хіба мріяти.

Уперше Всеукраїнська урочиста церемонія «Герої спортивного року» відбулася у 2007 і за роки проведення стала однією з головних подій у спортивному житті країни. На це свято зустрічі з чемпіонами чекають і спортсмени, і вболівальники. До тепер почесну відзнаку – статуетку атлета, який тримає олімпійські кільця на долоні, - одержали вже близько 115 переможців.

Церемонію запроваджено Національним олімпійським комітетом і Міністерством молоді та спорту України за участю Української академії спорту, яка була створена з ініціативи президента НОК Сергія Бубки.

Цьогорічна номінація ювілейна, десята. Під час відкриття церемонії Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов, президент НОК Сергій Бубка та мер Києва Віталій Кличко наголосили, що ця урочистість є особлива. І не тільки, як ювілейна, але і як передмова олімпійським баталіям на спортивних аренах Ріо де Жанейро, де найкращі атлети виборюватимуть медалі. Міцним фундаментом цього безумовно стануть успіхи на міжнародних аренах 2015 року.

Було визначено переможців церемонії «Герої спортивного року» у 9 номінаціях. Присутні радо  вітали «Сильних духом» (паралімпійці), найкращого тренера, «Олімпійські надії» (молоді атлети), найкращу команду, «Сенсації року». Головними призами в номінації «Найкращий спортсмен» нагороджено:

• чемпіона світу із греко-римської боротьби Жана Беленюка
• чемпіонку олімпійських ігор, світу та Європи з біатлону Валентину Семеренко

Цікаво та насичено протікали події вечора. Поздоровлення та побажання нових здобутків межували з чудовими естрадними номерами, демонстрації відеозаписів та подяками переможців.

Програма насправді чудова, як за змістом, так і за виконанням, проте найбільше вражала атмосфера залу і самі глядачі. Якась потужна і позитивна аура заповнила залу, непомітним туманом просочилась в фойє та коридори Національного академічного театру оперети, що так гостинно прийняв наших славних олімпійців.

Я дивився на молодих та не дуже атлетів і бачив гордих, сильних людей. Вони посміхались один одному, вітались, щиро тисли руки. І не було в їх поглядах та поведінці а ні заздрості, а ні раболепства. Впевнені, прямі погляди, гордовито розправлені плечі. А які гарні жінки, стрункі, високі і не буденні. Я ніби потрапив на якусь планету, а можливо до нас завітали чи то атланти, чи то досконале плем’я легендарних аріїв.

Вертався вечірнім Києвом і думав, як добре, що потрапив на це спортивне свято. Які гарні наші олімпійці. Своїми досягненнями вони надихають нас і нагадують, хто ми і чого варті. І мимовільно розправивши плечі, бадьоро покрокував далі.

Василь Прухницький Львів