Друга Міжнародна філателістична виставка «Одесафілекс – 2014» (роздуми філателіста)
За футбол розмови не буде, хоча вболівав і як ніколи споглядав усі матчі, жодного не пропустив. Що стосується філателістичної виставки, тут справа інакша. На форум до Південної Пальміри приїхав саме через неї. Чи вартувало? Безумовно! На представницьких філзаходах буваю доволі часто. Національні виставки, так взагалі намагаюсь не пропустити. Зауважив за собою характерну особливість. На початку, поки дістанешся до місця проведення, настрій піднесений, святковий. Легка напруга, як у мисливця на полюванні в очікуванні чогось неординарного, феєричного. І воно відбувається, велике і могутнє. Починає тиснути своїм класом експонатів, авторитетом, вартістю рідкостей. І тоді гарний настрій змінюється на гнітючий. Відчуваєш своє ліліпуцтво, недосконалість. А люба жаба відчайдушно тисне і зростає бажання закинути хобі. Все дратує, критичні зауваження нагадують придирство та знущання. Потім поступово починаєш заспокоюватись, бо бачиш, що і в корифеїв не все так досконало та й твої експонати не найгірші. Нарешті, дочекавшись нагородженні і отримавши дорогі серцю призи-медалі, заспокоюєшся…
Одеська виставка не виключення. Тим більше, що за представництвом та рівнем виставочних матеріалів, вона заслуговує найвищої оцінки.
На першому поверсі демонстраційного залу розташувались елітні класи філателії: двір пошани, поштова історія, традиційна філателія. По цих садах Едему блукати можна годинами. Але це заповідник для фахівців, аристократії марочного товариства. Тут потрібні знання, розуміння, обізнаність. І тоді стенди починають виблискувати, як чудо-скарбниця, як малахітова скринька чи загублена бурштинова кімната. Земські марки в аркушах, Закарпатські проби, таємничий Левант. Доводилось бачити живцем «лимонку»? На цій виставці їх дві. Не можна не затриматись біля робіт Дмитра Френкеля. Кожна з його експозицій заслуговує найвищих оцінок та можуть бути взірцями. Уважно роздивляюсь експонат «Міжнародна авіапошта РСФСР і СССР». Таке рідко побачиш. Це справді круто!
Високий рівень робіт, присвячених історії української пошти. Недарма Петро Борухович ( «Поштові марки Української Держави 1918» ) разом з Віталієм Кацманом ( «Земські поштові марки Харківської губернії» ) отримали гран-прі виставки. Цікава розробка Іосифа Любініна ( «Київські провізорії – історія в поштових мініатюрах» ), де автор проводить аналогію провізорних тризубів на царських марках початку ХХ століття і сучасних допоміжних марок 90-х років.
Одинадцять золотих та позолочених медалей в класі традиційної філателії, двадцять три - в класі історія пошти. Це показник найвищого ґатунку експонатів, що будь-коли демонструвались на національних виставках.
На другому поверсі були розташовані тематичні роботи. Тут обстановка інша. Дують вітри мандрів, меридіани, паралелі, квакають жаби. Мчать авто навипередки з байкерами, мальовничі картини і космічні ракети. Тут і юнацькі роботи, і стенди початківців. Нажаль, в деяких рівень робіт відверто слабий. Інші експонати, які вже не вперше приймають участь у виставках – незмінні роками. Є над чим працювати філателістам, на що звернути увагу. Про це говорили судді під час «розбору польотів». Кожен з учасників міг почути про недоліки, а поради були доречні та корисні.
В складний час відбулась виставка, і це, безумовно, наклало свій відбиток. Проте, сам факт проведення, найвищий рівень експонатів, чудова організація та прекрасні призи – величезна заслуга організаційного комітету «Одесафілекс – 2014». Проведено величезну, плідну та корисну роботу і ми, філателісти, вдячні за це.
Василь Прухницький, Львів,
член національної спілки журналістів України.
