Закарпатські зустрічі філателістів
З закарпатськими філателістами у мене давні дружні стосунки, особливо з Головою товариства, Геннадієм Борисовичем Будкевичем. Ми приятелюємо багато років, знались ще, як молоді та стрункі займались і то по-серйозному, спортом. Геннадій, в протилежність мені, як був підтягнений, так і залишився. Зранку бігає, плаває літом в Латориці, взимку – у басейні. Він, до речі. неодноразовий чемпіон Закарпаття серед ветеранів з плавання на 1500 метрів. Останній свій титул виграв у цьому році. Борисович склався і як тренер та педагог. Його вихованці юні мукачівські хлопці та дівчата - переможці найрізноманітніших змагань зі спортивної ходьби, а деякі, найталановитіші, включені до складу збірної України. Так, Віталій Попович був учасником Олімпіад у Сеулі та Атланті. А Костянтин Пузанов готується до поїздки в 2016 році до Ріо-де-Жанейро.
Закарпатці народ непосидючий та компанійський. Керівництво товариства філателістів та колекціонерів весь час у пошуках, як зацікавити краян, як привабити юних збирачів. Жодна важлива подія чи ювілей, що пов’язані з історією України і Закарпаття не лишається поза увагою. Відбуваються форуми, виставки, цікаві зустрічі, конференції. Декілька років тому Обласне Товариство колекціонерів імені Федора Фекеті почало проводити щомісячні обласні зустрічі за новою схемою. Враховуючи, що основні філателістичні центри знаходяться в Берегово, Мукачеві, Ужгороді та Хусті, зустрічі тепер відбуваються кожної другої неділі в одному з цих міст. Такі собі виїзні фестони. Остання проходила у Берегово.
Місто було засновано в 1240 році принцем Лампертом і названо Лампертхазе. Пізніше, за часи правління короля Бела ІУ, назву змінили на Берегсас, що вказувало на німецьких переселенців з Саксонії, які оселились в цій благодатній місцевості, прийнявши королівське запрошення. За декілька віків лихоманка історичних віків добряче потрясла старовинне місто. Проте, колорит та свій неповторний шарм, залишились, як і угорське забарвлення Берегівського сьогодення. Термальні джерела, гостинні городяни з їх інтернаціональністю у спілкуванні, затишні кнайпи та духмяна кава, все це робить відвідування міста приємним та незабутнім.
Однією з пам’яток архітектури національного значення, що збереглась, є ансамбль споруд – «Графський двір», який за віки свого існування пережив декілька суттєвих перемін. Був заснований ще в 1320 році, як резиденція королеви Єлизавети. З 1327 по 1556 роки – це монастир Домініканських монахів. В 1620 році господарем ансамблю став трансільванський граф Габор Бетлені, чиє ім’я так і залишилось за маєтком. В ХХІ столітті почалась нова сторінка історії помешкань Бетлені. З березня 2002 року в приміщеннях почав діяти краєзнавчий музей, а з вересня 2009 – ще й музей виноробства та виноградарства. Експозиції музею підкуповують своєю довершеністю, багатством експонатів, а головне, їх любовному поданню відвідувачам. Засновник та беззмінний директор обох музеїв, Янош Іванович Шепа, людина закохана в свою справу, чудовий знавець краю та виноробства, щира, життєрадісна людина. Саме з його дозволу в центральній винній пивниці палацу відбуваються зустрічі закарпатських колекціонерів. Атмосфера, що панує на зустрічах, неповторна. Чи то діють підвальні цегляні склепіння, довгі дерев’яні столи та лави разом з винними бочками та вітринами пляшок вздовж стін, чи то приємне спілкування, ненав’язлива дегустація та душевні розмови.
Покидаємо графський маєток у святковому настрої та при гарному гуморі, з бажанням відвідати Берегово знову.
Василь Прухницький, м. Львів
член Національної Спілки журналістів України
