На свято Івана Купала до Манявського скита
Манявський скит – чоловічий православний монастир, який вже понад 400 років прикрашає і без того чудові краєвиди наших Карпат. Оберіг нашої релігії в густих карпатських лісах зберегли монахи-біженці, яких переслідували тамтешні правителі загарбницьких держав. Свято шанують та поважають їх службу во ім’я Господа і місцеві жителі, без підтримки яких ця служба була б ще тяжчою.
Монастир розташований в умовах, які можна назвати екстремальними і його існування було б неможливим без тяжкої праці його мешканців. З лівого боку впритул «напирають» височенні гори, а з правого - крутий схил зі стрімкоплинною рікою, яка підмиває його під час розливу.
На святий празник Івана Купала мешканці навколишніх сіл, прочани з багатьох міст і зарубіжжя зібрались помолитись в це святе місце – скит Манявський. На засіданні активісти товариства підтримали ідею відвідати у цей празник Маняву і дружно рушили в дорогу. Захоплююча подорож вразила нас ще більше, ніж ми очікували.
Любуватися краєвидами цих природних ландшафтів можна до безмежності. У цьому природному заповіднику ми побачили один з найвищих водоспадів України, висота якого сягає 18 метрів. Проминути такий природній феномен і не побувати під його водами ми не могли.
Вражаючі розміри і «Блаженного каменю», один край якого виступає із гори. А чудова капличка, що розташована перед ним дуже гарно вписується у ландшафт заповідника.
Корисно провести вихідний, полюбуватись природою досхочу, подихати гірським повітрям, скупатись в холодних водах річки, поспілкуватись з давніми друзями – що ще можна додати до цих слів?
Манява це ще і історичні місця нашої України пов’язані з козацьким рухом. Ці місця овіяні славою визвольної боротьби нашого народу під керівництвом Гетьмана Івана Виговського, мощі котрого свято зберігають монахи Манявського скита у підвалах церкви Святого Миколая. На подвір’ї монастиря стоїть йому пам’ятник(погруддя), а біля нього на знак пошани від нашого народу завжди є свіжі квіти.
Такі місця кожний поважаючий себе громадянин України мусить відвідувати частіше, ніж один раз на рік, тому що в них ми відчуваємо себе ближчими до Бога.
Олег Сухінський
