Слово філателія майже таке ж старе, як сама поштова марка. Вперше воно було запропоноване в листопаді 1864 р. французьким колекціонером Г. Ерпен. З тих пір воно вкоренилося і міцно увійшло в побут на всіх мовах. Однак саме колекціонування знаків поштової оплати з'явилося ще раніше до винаходу слова.

Пригадується як курйоз, що незабаром після появи першої поштової марки вона була визнана об'єктом збирання, придатним для практичної мети - обклеювання кімнат.

Вже у вересні 1841 р. в англійській газеті "Таймс" з'явилося оголошення: "Шукаю поштові марки. Молодий чоловік, який бажав би обклеїти свою спальню гашеними поштовими марками, вже зібрав за допомогою своїх люб'язних друзів більше 16000 штук, а проте, з огляду на те, що цієї кількості недостатньо, він просить співчуваючих осіб надсилати марки і, тим самим, сприяти здійсненню його ідеї ". Якби ці шпалери існували зараз, вони виявилися б у багато разів дорожче всього будинку.

Раніше поштові марки нерідко вживалися для прикраси самих несподіваних речей. Існували великі попільнички, до дна яких були підклеєні марки, "марочні" настінні тарілки, абажури для ламп, екрани для камінів. Один такий екран, обклеєний жовтими австрійськими та чорними баварськими марками, продавався в 1875 р. за 2,5 гульдена. "Родзинкою" цієї оригінальної колекції виявився поміщений в центрі майстерно виконаний вензель "FJI" (Франц Йосиф I), складений з червоних австрійських "Меркуріїв" - тепер однією з найрідкісніших у світі марок.

Зародження істинного колекціонування відбулося ненабагато пізніше. Відомі колекціонери XIX століття стверджували, що вони помістили перші марки в свої альбоми в кінці 40-х - початку 50-х років. Кількість марок, виданих протягом перших 10 років, було дуже незначним, так що ще близько 1860 р. не складало ніяких труднощів зібрати повну колекцію поштових марок "всього світу". У загальній складності з 1840 по 1849 р. було випущено 44 марки. Вони з'явилися поки що лише в одинадцяти країнах.

Встановлено, що вже в 1851 р. існували перші торговці поштовими марками - Сміт з Бірмінгема, помістив в лондонській газеті "Фамілі Геральд" ("Сімейний вісник") від 22 березня таке оголошення: "Поштові марки. Колекціонер спожитих марок. Рекламатор дасть (в обмін) 4 червоні марки в один пенні за один овал з штемпельних конвертів. Кожному, хто збере кілька штук, буде вдячний Т. Сміт, книжковий магазин, 20 Бревер стріт, Голден Сквер. Стіни книгарні декоровані 800 000 поштових марок різних малюнків і визнані найсучаснішими стінами в Англії ".

Перші статті про "новомодні марки" з'явилися вже в 1840 р. в "Спектейтор", "Лондон енд Уест-Ревю" і "Арт Юніон". Першим чисто філателістичним виданням став "Монтлі Адвертайзер", що вийшов 15 грудня 1862 у Ліверпулі. Незабаром - з 1 травня 1863 р. - почав виходити і перший німецький філателістичний журнал "Мегезін фюр Бріфмаркен-Заммлер" ("Журнал колекціонерів марок"). Його видавала в Лейпцигу найстаріша антикварна фірма Цшіе і Кедер, яка торгувала також колеційнимиі марками. Журнал виходив щомісяця, і його можна було отримувати як через будь-який книжковий магазин, так і поштою. Всього вийшло 48 номерів, останній 1 квітня 1867. За океаном перший філателістичний журнал "Стаемп Коллекторс Рекордс" (Записки колекційних марок) почав виходити 15 лютого 1864. Його видавав С. Тейлор в Монреалі до 1872р.

17 вересня 1861р. продавець книг Оскар Бергер-Левре зі Страсбурга видав перший літографований перелік усіх відомих у той час марок. 21 грудня того ж року у Франції з'явився ще один каталог. Він відомий під назвою "Потік" - за прізвищем свого творця Альфреда Потік. Перший виданий в Німеччині каталог носив пишне найменування: "Огляд всіх відомих, випущених в 1862 р. марок". Цей каталог, обсягом в 10 сторінок, випущений тією ж фірмою Цшіе і Кедер в 1863 р., був першим, який відповідав своєму призначенню, німецьким каталогом.

Майже всі перші альбоми для марок мали нероз'ємні палітурки і текст з обох сторін листів. З верхньої частини сторінки суворо дивилося вусате обличчя володаря тієї країни, для марок якої призначалося сторінка. Великим недоліком вважалася та обставина, що з появою нового альбому, який містив новинки останнього року, всі марки старого доводилося переклеювати в новий. Цей недолік був усунутий з винаходом "перманентного" альбому. Його конструкція дозволяла доповнювати старе видання, вкладаючи в нього нові спеціально оформлені листи відповідного формату.

Перший перманентний альбом створив А. Фрідлі у Відні 1874. Через десять років з'явився перманентний альбом із спеціальним пристроєм для тримання аркушів. Він рекламувався Г. Даутов під Франквурт-на-Майні в 1884 р. під назвою "Механічний альбом для поштових марок". Альбомні листи були забезпечені "акуратними отворами, які точно відповідали шрифтам апарату, рамкою, місцем для розміщення назви країни і коричневою сіткою, що полегшувала систематизацію колекції за будь-яким каталогом або за власними ідеями".